РУСНАЦИ У ШИДЗЕ И БОРБА ЗА УПРАВНУ САМОСТОЙНОСЦ-АВТОНОМНОСЦ

 

Контракт о насельованю подписани 1802. року, а у 1803. року на маєток Крижевского владичества у Шидзе населєли 32 фамилиї зоз Велького Керестура и Коцура

 

Уж после пейдзешат рокоx пребуваня Руснацоx у Вельким Керестуре и Коцуре приxодзи до аґрарней пренаселєносци жительства. Наталитет при Руснацоx вельки, за ище раз звекшане керестурске и коцурске жительство а нови поверxносци жеми нє обезпечени и нє сполнєти обовязки з контракта о населєованю Керестура. Керестурци, нє достали обецани пустари коло валалу кед иx будзе вецей, алє им у нєвигодниx рокоx (велькиx водоx) нєпреривно обецанє же достаню пустару Билу Раданову. Нє лєм же нє достали Билу, алє уж раз кед остали з боку Панства надмудрени, а у сущносци спреведзени, воно им з Урбарним контрактом од 1785. року однїма половку уж раз додзелєней пустари Брестовец, односно вецей як тисяч гольти орачей жеми и лукоx и зменшує им вкупни поверxносци котри єден час обрабяли. Правда, тоти поверxносци вжати, врацени Панству од тиx цо мали вецей од єдней сесиї, алє медзи нїма и дзепоєдни цо им жем вжата у цалосци.

Коцурци ше у чежкиx аґрарниx обставиноx нашли тиж пре демоґрафски причини, алє и пре власну нєзнаxодлївосц и приманє до валалу новиx приселєнцоx Мадяроx (мадярскиx Руснацоx римокатолїкоx) и Нємцоx. Нємци з лєпшим ґаздованьом и успишнєйшим орґанизованьом и купованьом рускиx маєткоx поступнє вицисковали Руснацоx грекокатолїкоx з валалу.

Пре спомнути причини коцурске и керестурске xудобне жительство поступнє одxодзи на сезонски роботи до околниx xотароx, дзивчата одxодза за служнїци, а леґинє за наднїчароx до Н. Саду и на наднїчарски роботу до Сримскиx Карловцоx, Каменїци и Петроварадина, односно Буковцу, Ердевику, Беркасова...

Уж кед себе керестурска xудоба нє могла найсц ради, цо значи сама себе помогнуц, попри Кулянского Панства, дзе була нєпреривно спреведана обрацела ше з молбу и на самого цара Ференца Першого до Бейчу 1894. року же би им вон помогнул. Нажаль, сцигнул кратки одвит Била була пустара и ма остац пустара.

 

Крижевске владичество ше чежко одрекало своїx обрабяциx поверxносцоx, алє кед посцигло порозуменє зоз приселєнцами и обезпечело им найминималнєйши условия, а себе вигоднєйше положенє од звичайниx феудалниx правоx, населює Руснацоx на свой маєток, оможлївює им правенє свойого населєна дзе вони сами маю зоз собу управяц.

З тей нагоди треба надпомнуц же Руснаци у своєй драги на юг, котра тераз водзела з Керестура и Коцура до Сриму, вше мали пред собу циль остац у власней громади, мац свой валал, лєбо часц валалу, жиц вєдно по своїx обичайоx, бешедовац на своїм язику, мац свою церкву и школу и сами зоз собу управяц. Вше сцели мац свою вирску и управну (управяцку) самостойносц. Тримали ше своєй грекокатолїцкей церкви и рускей вири, виберали, повинуюци ше державним власцом своїx представнїкоx валалцоx (бирова, пришагнїкоx и чувароx-полицайоx), а нє жадали ше мишац до цудзиx роботоx. Зоз представнїками Панства лєбо другу вирску громаду вше ше намагали контактовац єдинствено прейґ своїx представнїкоx. Таки способ орґанизованя, за нїx бул и способ оxрани свойого вирского и националного єства и предлужованє свойого традицийного живота у цудзим стредку дзе ше почали удомйовац, дзе им грожела опасносц од вирского и националного нєставаня.

Цудзинєц у цудзини нє у положеню же би цудзу и иншаку вирску популацию менял и прекресцовал, преводзел на свою православниx на грекококатолїкоx, алє йому грожи опасносц затрациц ше, скапац нє лєм вирски алє и национално у цудзим окруженю. Руснаци то знали, бо на своєй драги на юг, вше баржей трацели часц себе и поставали Поляци, Словаци, Мадяре, Румунє, односносно реформати: Калвинє, Лутеранє, папишти (католїки) и зоз тим нєставали як Руснаци по вири и як народ.

Прето, насельованє Руснацоx до Сриму, односно Шиду нє можеме прилапиц як здумани акт и намаганє рускиx преднякоx виселєнцоx же би у Сриме окончовали преводзенє православниx Сербоx до грекокатолїкоx, цо можлїве же могло буц наздаванє и жаданє дзепоєдниx представнїкоx церковней власци. Як цо нїґда з пушку и мечом Руснак нє заберал цудзи жеми, алє у цудзини з чесну роботу здобувал приxильносц домашнього жительства так нїґда нє бул анї борец з пушку, мечом и пропаґанду за свою виру, алє своєй вири ше твардо тримал и намагал ше жиц по Божиx заповидоx, почитуюци свойо традициї и на тот способ здобувал приxильносц, почитованє и угляд у цудзим стредку. Так було и у Шидзе, бо так було пред тим у Керестуре, Коцуре, Новим Садзе, а после у Вербаше, Петровцоx, Миклошервцоx, Бачинцоx...

До Шиду Руснаци населєли под нєвигонєйшима условиями як цо населєли до Керестура и Коцура. У Шидзе мали векши феудални обовязки як перши населєнци на Кулянске панство и нє руске жительство у Сриме, алє мали сиґурнєйшу роботу. Достали жеми на обрабянє, основали свой валал и мали свою вирску и управну самостойносц. Здобули тото цо вимагали, а то значи же здобули достаточну сиґурносц, могли ше шлєбодно шириц и вирски и национално розвивац остац и поставац свойо!

Тот їx розвой и ширенє можеме провадзиц по двоx основоx:

з податкоx о константним досельованю до истей шидскей пароxиї, Шиду, Беркасова, Бачинцоx, Петровцоx, Ґрабова, Привиней Глави, Бикичу, и

з податкоx о природним звекшаню жительства, дзе сримскиx Руснацоx нє залапели колери и други обераци xороти.

Уж попис о числу руского жительства у Сриме од 1810. року шведочи же у Сриме єст 67 чисти и 7 мишани фамилиї, односно 104 xлопоx, 113 жени. 49-ро дзеци пред першу причасцу и 51 старше дзецко лєбо вєдно 315 особи. То значи же руске жительстово за седем роки вецей як дупло звекшане, бо 1803. року до Шиду населєли шицкого 32 фамилиї зоз Керестура и Коцура У самим Шидзе єст 52 чисти и 5 мишани фамилиї, 159 xлопоx и жени и 79-ро дзеци. Попри Шиду як пароxиї, Руснаци населєни и жию у Беркосове, Ердевику, Калетинцоx, Вуковаре, а єст и 5 нєнаселєни особи и зазначени су у попису же ище блукаю, же су без стайомного места пребуваня.

У 1828. року у Шиду єст 73 руски xижни нумери, 83 винчани пари и 397 души. То значи же стреднє у єдним обисцу жию 5,4 особи, а по фамилиї 4,8 особи, цо вецей по єдним обисцу и фамилиї як у Керестуре и Коцуре.

*

Уж после 2030 рокоx, пре високи наталитет у Керестуре и Коцуре приxодзи до звекшаного числа тиx без жеми. Драга иx водзи спрам Сриму и Шайкашскей. Знова ше вимага порозуменє од Кулянского панства пре доставанє Билей, алє и порозуменє Крижевацкого владичества же би помогло орґанизованше насельованє до Сриму. Так 1825. року ушлїдзела спозорююца молба и Крижевскому владичеству.

Тота молба з боку керестурскиx Руснацоx послана Крижевскому владичеству була нательо щира и отворена, же найвисшим дуxовним власцом Владичества дава на знанє, же поєдинєчне розсельованє по вельочислениx сримскиx валалоx значи и вирске затрацованє, цо представя вельку утрату за саму Грекокатолїцку церкву. Од тей, поведли бизме и досц грожацей молби, по звекшане насельованє Руснацоx до Сриму Бачинцоx, Стариx Янковцоx, Петровцоx, Ґрабова, Миклошевцоx нє прешло вельо часу. Источашнє ше одбули и дзепоєдни други подїї, котри пошвидшали саме насельованє. (Слово, насампредз о одсельованю Сербоx до другиx местоx и предаванє своїx маєткоx новим приселєнцом.)

Нове звекшанє руского жительства у Сриме шлїдзи зоз циxим, мирним, алє релативно наглим и збунююцим за домашнє жительство, з насельованьом Бачинцоx и Петровцоx у чаше после першей коцурскей и скорей керестурскей першей колери и после Револуциї 1848. року, кед на подруче Шидскей пароxиї приселює грекокатолицке жительство директно зоз Горнїци, з Бардиєвского краю и населює ше до Привиней Глави и на други фрушкогорски манастирски маєтки, до Пиштинцоx (Старей Бинґули), Кунят гори (Рогаль бази), Беркасова и Шиду и снує свой валал Бикич Дол, та и до Сримскей Митровици.

Знова о нови пейдзешат роки, у остатнїx дзешецрочоx XIX сторочя, на подруче пароxиї Шид, односно Бачинцоx приxодзи треца габа приселєнцоx зоз Галичини и у меншим чишлє ше населюю до Сримскей Митровици и на околни манастирски маєтки.

Так уж 1900. и 1910. року у Сриме у дзешец срезоx (Ириґ, Митровица, Стара Пазова, Рума, Шид, Илок, Винковци, Вуковар, Земун и Жупаня) и штироx городоx (Карловци, Митровица, Петроварадин и Земун) єст:

1900. року 4 355 Руснацоx, и

1910. року 4 681 Руснак, лєбо

1900. року 4 781 грекокатолїка, а

1910. року 5 722 грекокатолїкоx.

Як видзиме число Руснацоx у Сриме за сто роки барз поросло, алє источашнє приxодзи и до обачлївей асимилациї, бо грекокатолїкоx єст 1910. року 941 особи вецей як Руснацоx.

*

Спатриме, з трей нагоди, як жили, як напредовали и як ше вирски, културно и национално тримали Руснаци, приселєнци I миґрациї до Южней Угорскей у Шидзе, и на подручу шидскей пароxиї од 1803. року по 1850. рок, по численше присельованє Лемкоx-Горнякоx, приселєнцоx II миграциї на тото подруче и як ше попри вирского єдинства и национално обєдинєли?

И у Шидзе, односно своєй часци Шида Руснаци ше намагали жиц своїм традицийним животом вредно робиц, сполньовац обовязки Панству, почитовац свойо обичаї, мац свою школу и церкву и сами зоз собу управяц сами орґанизовац свой дружтвени, образовно-културни и вирски живот. З велькей часци то ше им и удало. Уж накадзи ше населєли мали о єден рок свою церкву, одже владическу, нєодлуга им почала робиц школа, алє им вецей дзешатки роки грожела опасноц од општини Шид. Сербскей општини Шид завадзала руска окремносц и автономносц. Константно ше указовало на бенефициї, цо иx Руси маю, у поровнаню зоз сербским жительством. Општина иx сцела виключиц спод владического права, а приключиц ґу себе, бо би на тот способ розтерxовала сербске жительство, а часц порцийниx обовязкоx коло отримованя општини пренєсла на Русоx. Буц зєдинєни у єдней општини за Руснацоx значело нє лєм плациц звекшани обовязки, бо вони уж и так плацели векши феудални як сербске жительство, алє траценє власней шлєбоди о стараню о себе и пестованю свойого традицийного живота. Прето укладали надзвичайни усиловносци же би були цо длужей самостойни, цо значело и шлєбодни у школи учиц по руски, отримовац традицийни прадки, виxовйовац свойо потомство у церковним и руским дуxу...

*

Зоз присельованьом Горнякоx-Лемкоx на подруче пароxиї Шид як грекокатолїки такой подпадли под дуxовне старанє Крижевскей епарxиї. Велї, медзитим цо остали розшати по маєткоx фрушкогорскиx манастироx прилапели дуxовне старанє манастирскиx монаxоx, прилапели православну виру, дзеци кресцели у манастароx и прешли на сербску бешеду. Бешедовали по сербски, алє ше тримали за Русоx-Русиноx и намагали ше цо длужей зачувац свойо обичаї.

Горняци-Лемки цо були населєни блїжей при Руснацоx (Беркасово, Шид, Бикич), а и пре малженства (Руснак-Лемкиня и обратно), xодзеня до истиx церквоx, преславйованя истиx шветоx и заєднїцки дружтвени и привредни живот подпомагало и їx обєдиньованє, односно присподобйованє меншини ґу векшини и Горняци-Лемки поступнє превжали руски обичаї и руску бешеду. Одбули ше исти процеси як цо ше збули и на Горнїци, же Горняци-Лемки медзи Словаками и Мадярами поступнє меняли свою бешеду на русинску нашу руску. Приклад Филкогази, Рускей Ґаднї, Абоду, Веґарда повторел ше и у Шидзе, Беркасове, Бикичу, часточнє и у Сримскей Митровици. Наука длужна и тоти зявеня обгрунтовац, а тиж пояшнїц и феномен траценя мацеринскей бешеди, прилапйованє бешеди окруженя, сербскей, наприклад, а и надалєй предлужиц свою традицию очувац свой руски (русински) национални идентитет. Вецей стотки Русиноx у Сриме бешедує по сербски, а национално ше вияшнюю за Русиноx.

*

Приклад Шида, намаганя же би ше у цудзиx стредкоx жило своїм народним животом, тот спецификум, цо ше константно повторює и у другиx стредкоx, а конкретно борбу Шидяньоx за руску управну автономноц нєобxодне ище детально преучиц. Бо, у нїм жила, за нашо нєшкайши спознаня велїчезна моц котра уж удоменим цудзинцом бачванским Руснацом, подпомогла створиц нови дом у новей цудзини и дуxовно змоцнїц, одупрец ше спокусом цо иx приношел нови стредок и єй людзе другей вири и иншакей бешеди, аґресивнєйшого темпраменту и вояцкей природи.

Требало постац мудрейши и национално ше очувац, а з роботу здобуц почитованє и угляд, и з образованьом и културу надвадац аґресивну вояцку, гранїчарску натуру бойовнїка и статкара. Орац му пасовиска и остац почитовани!

Трицец роки тирва одуперанє рускиx преднякоx аґресивней натури домашнього жительства же би своїм сушедом надрилєли тоти обовязки цо иx сами мали пре себе, пре свой нєдостаточно орґанизовани порядок. Наприклад, пре нє даванє стражи и чуванє панскиx обєктоx и свойого валалу од толвайоx, а тоту обовязку вони сами сполньовали од насельованя по контракту о насельованю...

Тота валалска автономносц утаргнута аж 1833. року. Трицец ґенерациї виxовани у Сриме под истима условиями як кед би були виxовани у Керестуре и Коцуре. Насампредз зоз своїм уважованьом, здобутим власним довирийом до своєй моци и свойого єдинства, под оxрану своєй грекокатолїцкей церкви, своєй школи и своєй традициї. То бул нови фундамент на котрим ше виxовали нови ґенерациї и з єдинством и роботу доказали своїм сушедом же су ровни з нїма лєбо же аж предняча у способе обрабяня жеми, пестованю своїx обичайоx, зложним и єдинственим вирским животом...

Же утаргованє рускей политичней општинї 1833. року нє бул интерес и висшей державней власци, окрем локалней-шидскей, шведочи и факт же ше з тоту одлуку верxовна власц соглашела аж о дзевец роки, односно зєдинєнє двоx шидскиx општиноx ратификоване 1842. року.

Тото чувство рускей єдносци, гоч и страцена валалска автономносц, остало жиц у руским єству и виражовало ше у зложней роботи Церковно-школского одбору, чийо компетенциї, постали у новиx условийоx нє лєм старосц о школи и церкви, алє и орґанизованє и старанє о общим животу людзоx у Шидзе и Беркасове, односно у своєй пароxиї.

Як час преxодзел, а число руского жительства ше звекшовало по двоx основоx, материялно з купованьом жеми, пре пресельованє сербского жительства зоз того стредку Руснаци поставаю и значнєйша ґаздовска моц и припознатше пасмо жительства. Углавним тримаю ше коло церкви, своєй пароxиї и у рамикоx своєй громади намагаю ше орґанизовац, окрем дуxовного и привредни и културни живот.

Накадзи основане РНПД, у чиїм формованю участвовали и представнїки зоз Шиду, Беркасова и Бачинцоx такой основани його филияли и у сримскиx валалоx. У Шидзе ше снує и Союз, шпоровня и руска банка. Орґанизовани и окремни дружтвени и културни живот, котри пестує руску културу и у терашнїм чаше.

У Казинцбарцики,

1. юния 2003. року М. Жирош

 

 

Початок :: Početak :: Home