ЯК САМИ ПОЧИТУЄМЕ СВОЮ ПРЕШЛОСЦ, ТАК Ю БУДУ ПОЧИТОВАЦ И ДРУГИ

 У означованю своєй прешлосци вше зме були нє лєм осторожни, алє аж и бояжлїви. Вше ше вимагал якишик благослов дньовей политики, а дньова политика уж сама по себе нє дошлєбодзовала тирваци опредзелєня бо то анє нє у єй природи. Кед при єдному будинку фундаменти плїтки, лєбо лєм стоя на поверхносци жеми, - на таким фундаменту чежко будовац поверхи и солитери. Таки будинки оставаю прижемни и зоз надовима закрицами-стрехами. Кажди витрик з таких закрицох над одноши, черепи зруцує...

Наша власна надбудов на таких фундаментох хижа на витрику и витру. Стреха ше валя, пойд открити, до xижи замака...

Вежнїме Керестур и най нам як приклад послужа лєм назви шорох и улїцох.

У чаше започинаня и оживйованя нашей културно-просвитней дїялносци медзи двома войнами знали нашо предняки цо сцу. Сцели Руске Народне Просвитне Дружтво як орґанизацийну форму котра би ше старала о нашим културним и националним живоце сцело ше розвивац у руским духу. Тото сцел и руски народ, його векшина. Дружтво Просвита основане и ожила наша култура и образованє. Угляд и приклад Просвити роками бул др Ґабор Костельник. Живому Ґаброви Костельникови пре його заслуги литературу, граматику и инше, Керестурци ше одлужели и дали мено єдному шору на його чесц. Попри краля Петра, краля Александра, Кралїци Мариї, Кральовича Марка, Караджордя и Нєгоша почесне место при керестурских шорох и улїчкох мали и Петро Копчаї, Княз Корятович, Александер Духнович, Тарас Шевченко и др Дионизиє Няради.

По другей войни висцерали зме, голєм у назви улїчкох нашу културну прешлосц. Место Костельника пришол Пеко Дапчевич, Духновичова улїчка постала Ґроблянска, Корятовичова постала Милана Ракича, Тарасова Шевченкова постала Петра Кузмяка. Дакедишня Ґуловичова лєбо уска улїчка пред 20 роками постава Володимира Гнатюка.

Так нєшка, гоч Керестур ма 28 шори и улїчки ище и нєшка нє маю свойо улїчки од тих цо ю мали: Тарас Шевченко, Ґабор Костелник, Духнович и Корятович.

При запровадзаню меноx шороx и улїчкох у повойновим чаше найскорей же було и витру, а и власни фундаменти попущели.

Нєшка зме пред новим дзелєньом меноx шором и улїчком. И знова зме ше длужни задумац. Окреме, после остатнього дзешецрочного и власного бавеня з власну судьбу. Прето, зачувайне прешлосц и народни назви своїx шороx и улїчкоx. Бо, кажди наш шор, у своїм значеню ма и часц нашей историї. Най би Вельки шор остал з тоту назву за нас и убудуце. Досц нам було кральоx, цароx, реґентоx, предсидательоx и ґенералниx секретароx. Маковски шор бешедує о досельенцоx з Макова, Капущани на доселєнцоx з Капушаноx, Буджак з Буджаку, Циґлашор, з валалу Циґли, Курти, тиж нагадує на валал Курт, а Збегньов на Збегньов у нєшкайшей Словацкей. Нє шмели бизме забуц и на своїx уж покойниx културниx дїячоx, та и народниx приповедачоx од котриx Володимир Гнатюк записал вецей стотки писнї, приповедки, леґенди.

Пред меснима Комисиями, котри маю предложиц нови мена улїчком и шором нєшка знова одвичательни задаток. Кед вони, насампредз поxопя значносц меноx шороx и улїчкоx и їx значенє за нас верим же иx прилапя и Совити Месниx заєднїцоx на своїx сxадзкоx. На тот способ, чуваюци народни назви своїx шороx и мена своїx преднякоx ми источашнє од забуца чуваме свою прешлосц и даваме заслужене припознанє особом котри ше старали о нашиx предкоx и нашим културним и националним розвою. И же би зме нє длужели заключме: як сами почитуєме свою прешлосц так ю буду почитовац и други.

                                                                                       М. Жирош