Др Мария Йоббадь-Жирош:

МУЧЕНЬ У ПРЕШЛОСЦИ И ТЕРАШНЬОСЦИ

 

- Преславена 780 рочнїца валалa Mученя -

Цeнтрална швeточносц отримана у цeрковнeй порти, дзe по Служби Божeй пригодну бeшeду отримал Виктор Вислаи, полґармештер Мученскей самоуправи, о прeшлосци и тeрашньосци Мучeня бeшeдовала др Мария Йоббадь-Жирош, а наступeл и хор зоз Еделиня.

Почитовани Торжествени сходзе! Почитовани нашо Госци!

Мили мойо Мученци!

Нєшка 6 авґуста зишли зме ше преславиц 780ат рочни ювилей нашого валала.

У чловековим живоце вше так, же кед ше приблїжує швето, шветочносц, чловек постава радоснєйши, щешлївши, очекує и наздава ше красним и приємним дожицом. Прето, ми ту нєшка шицки щешлїви. Преславюєме свой валал, його рочнїцу и виковни рост, дзечнє ше здогадуєме своїх предкох, и їх усиловносцох же би наш валал и ми у нїм були задовольни и щешлїви. Чуствуєме ше як єдна фамилия.

Родне место, родни валал тоти слова каждого чловека здогадую на щешлїве дзецинство. Ми Мученци цо ту жиєме, и ми котрим Мучень родни валал добре знаме цо значи кратки ,,Пизондор, длугока ,,Божня, циха ,,Дебричка и Будованка, котра нам вше добру жимну воду понука. Тоти слова при шицких нас виволую красни памятки зоз дзецинства.

Тото место - площа у порти при Церкви св апостолох Петра и Павла, дзе ше тераз находзиме найкрасша точка нашого валала. Зарює з того места мир, любов и кед попатриме доокола чувствуєме у своїм шерцу гордосц. Нєт значнєйше место у нашим валалє за отримованє нєшкальшого швета. Тота наша Церква, на тим Груну вечарами зоз рефлекторами ошвицена, надалєко ше видзи и ми ше зоз ню цешиме.

По традициї 6ого авґуста означуєме родзени дзень валала. Алє реалносц процивна, бо 6-ого авґуста знаме же валал нєстал, згорел. Зна ше же 6го авґуста 1878го року кед парасти тлачели жито з ципами и зоз пипки випадла жирячка на сламу, суха слама ше влапела, а хижи у тедишнїм чаше були зоз сламу поприкривани, запалєли ше, дул вельки витор и валал згорел.

Одкадз знаме, на основу чого твердзиме, зоз чим доказуєме тоти 780 роки?

Опатриме тераз историю (валала) Мученя. Алє ище скорей пред тим як ше врациме до прешлосци, сцем Вам повесц, же професор Иллеш Б. Тот зоз своїма виглєдованями найвецей зробел, найвецей преучовал историю валала.. Вон професор историї, историк, виглєдовач. Вон редактор пред трома роками обявеней кнїжки о Мученю. Тота кнїжка барз олєгчує роботу будуцим виглєдовачом.

На основи документох знаме же Мучень 1200го року уж населєне место. Причишльовал ше ґу твердинї Боршод, а його бивателє вояци на твердинї. Першираз ше спомина у документу Варади Реґеструм 1219тим року як MULCHUN. По латински: Villa Mulchun. После ше меня назва валала , єст вецей вариянти - Muczon, Muchyon, и 1500. року, конєчна назва постала МUCSONY. О назви, по традициї ше бешедує же; давно кед ше одходзело на вашар до Сендроа драга водзела през долїну рики Шайо. А Шайо часто вилївал. Преходзенє по блаце було барз чежке и нєможлїве. Тарґовци на кочох зоз Горнїци, з найвекшей часци Славянє, ту у блаце и зоз статком, а и сами ше мучили - и од того славянского ґлаґола мучиться постал МУЧЕНЬ. О назви места читаме и у кнїжки Пешти Фридєша.

Знаме же на Мадярске кральовство 1241-42го року нападли Татаре. У чаше напада Татарох 1241. року руйнована и твердиня Боршод при Еделиню. Битки було и медзи грунами при Мученю нєдалєко од Части. На шлїди Татарох нас здогадує назва Tatardulo (Татарски дильов) близко при Части. Пренайдзени и татарски гроб кед ше 1910. року правела нова валалска школа. У тим гробе пренайдзени татарски турбан и женски и дзецински прикраски за власи.

Єст документи о тим, же у ХІV сторочю, 1300го року место Мучень плацело Папови дзешатину. У ХV сторочю валал подпаднул под пана Цудара, а после нього панох Перинї. Далєй ше споминаю феудалци ) Феледи, Лорантфи, а прейґ нїх Мучень бул у составе и Ракоцийового панства, бул Ракоцийов маєток. Познєйше валал подпада и под тих панох: Єкелфалуши, Чаки, Ґулачи, Лошонци.

У ХVІ сторочю, кед Турци завжали Мадярску и Мучень им мушел плациц порцию. 1554го року у Мученю 24 хижи плацели порцию. Турци часто нападали тот край, так же знїчтожели и опустошели валали. Боршодски край концом 1600тих рокох барз опустошени. По пописох од 1548 по 1700 рок вельо боршодски валали ше споминаю як пустари. Спрам документох и Мучень ше двараз спомина як пустара - 1550. року и о сто роки, коло 1650.го року.

У ХVІ сторочю Реформация залапя и тот край. И Мучень бул реформатски валал. Вон бул филияла реформатскей церкви зоз Дисношгорватох. Познєйши приселєнци були грекокатолїцкей вири. Грекокатолїцка вира була моцнєйша од реформатскей у Мученю и єй вирнїки лєбо поставаю грекокатолїки лєбо виселюю з валалу.

Шлїдуюца значнєйша етапа у мадярскей историї после Туркох - то ошлєбодительна война Бочкая од 1604 до 1608. року. Иштван Бочкаї бул вожд гайдукох. Його битки ше одбували и у нашим краю, аж и на териториї нашого валала. Царска войска од Сухакалоа прейґ долїни Биринь рушела ґу Еделиню - так гутори хронїка.

Понеже ше Мучень, у остатнїм чаше, вецей раз спомина як руски (русински) валал, а нє кажде ( од нас и од госцох) зна хто то Руснаци, одкадз вони пришли, кеди и прецо, прето тримам же треба о тим и мнє ту, тераз бешедовац - пояшнїц. А же би зме тото зявенє могли правилно ошвициц треба нам попатриц на цали Боршод комитат тедишнього часу.

Так, як зме уж скорей спомли, концом ХVІІ и початком ХVІІІ сторочя, перше нападанє Туркох, после Ракоцийова ошлєбодительна война, та и епидемия куґи спричинєли барз вельку смертельносц жительства. У тим чаше Мучень ше спомина як пустара. Тоти пустари ше починаю насельовац зоз людзми зоз горнїх бреговитих крайох, дзе глєдаю лєпши условия за живот. Феудални панове, же би людзоx прицагли на свойо маєтки, за єден час їх ошлєбодзовали од порцийох. У 1728. року у Боршодским комитату ище вше єст 103 места, котри скорей були населєни, алє постали пустари. Найвецей таки пустари було у срезу Сендро. У тедишнїм чаше и Мучень бул у тим срезу. У 1730. року уж єст населєних бивательох у шлїдуюцих местох: Абод, Девень, Куритян, Мучень, Ормош, Казинц, Ґарадна, Финке, Ганґач. Скоро на шицки места у Боршоду приселєли ше зоз далєких местох нє Мадяре, алє людзе цудзей бешеди.

На основи документох знаме, же тоти приселєнци були: Поляци, Словаци, Руснаци. Вони зоз сивера, зоз Карпатох рушели долу на юг пре лєпши економски условия. Найновши жридла твердза, же у боршодским комитату зоз славянским жительством населєни найстарши места: Вислава, Ракаца, Мучень. Спрам тедишнїх Канонских визитацийох дознаваме и националну припадносц жительства. За Церкву було интересантне знац число своїх вирних, односно конфесию жительства, же би ше знали обичаї и традиция вирних и цо треба убудуце пестовац.

Приселєнци, нє Мадяре, котрих до нєдавна наволовали ,,Тоти (Словаци, Поляци-Лемки, Русини-Руснаци) були грекокатолїцкей вири. Грекокатолїцка вира створена зоз Брест-литовску унию 1596 и Ужгородску унию 1646. року. З тима униями єдно число православного священства затримало восточни обряд и признало папу, односно створена руска вира и Греркокатолїцка Церква.. Значи концом ХVІІ и початком ХVІІІ сторочя Мучень населєни зоз грекокатолїками Русинами-Руснацами. Русини-Руснаци и отадз, зоз того краю селєли на юг до Бачки.

У 1747. року у Мученю уж єст парохия.

У историї Мученя бешедує ше и о тим, же вирнїки грекокатолїки себе привезли древену церкву зоз Девеню, бо сцекали од реформациї, а тиж ше наглашує же од 1698. року маю свою парохию.

У 1806. року мученска грекокатолїцка парохия мала 29 филияли, а 1817. року уж ма збудовану нову церкву зоз каменя прикриту з древом и древену турню. Прето ше могло случиц, же 1878 року кед бул огень, сгорела и Церква и дзвони ше розтопели. У тим огню нє лєм же згорела велька часц валалу и церква, алє и парохия, школа и валалска хижа. На памят Церкви и валала збудована Каплїчка у ґотским стилу при Церкви на чесц Пречистей Дїви Мариї. Прето од теди кед бул огень, шестого авґуста, вше ше у тей Каплїчки отримує шветочна Велька Служба Божа, бо то и швето Преображениє.

По писаню Елека Фенєша (1851) Мучень ше находзи на ровней жеми на драги до Ґемеру при Фелшо Няраду. Обрабяца жем му другей класи, кед ше добре обрабя - добре и родзи. Пажици богати алє ше рики Бодва и Суха, а од Душноку и Шайо часто вилїваю. У месце єст 169 хижи и 882 жительох.

По податкох Прешовского шематизма од 1892. року Мучень у тим краю найвекша и найстарша парохия и ма 58 филияли. У тим року Мучень ма 1325 жительох и 266 хижи. Од 1325 жительох грекопкатолїки 1084, римокатолїки 122, Жидзи 75 и еванґелисти 37 и аґоштанци 7 особи.

У 1940. року ище вше мученска грекокатолїцка парохия ма 14 филияли.

Од 1909. року у валалє парох Антал Вашкович. Пред тим служба ше кончела по старославянски, а вон запровадзел и Службу и казанї по мадярски. Исто так и у школи ше учело лєм по мадярски. У його часу у 1910. року збудовани будинок школи, котри и тераз стої, а у свой час цешел би ше знїм гоч котри варош у боршодским комитату. У истим року збудована и нова парохия. Aнтал Вашкович, поховани на мученским теметове, бул активни дружтвени и церковни дїяч: протоєрей, викар, папов коморнїк, писал и литературни твори на релиґийни теми.

 

Каталин Владимир, Долня часц Мученя Каталин Владимир, Дебра

 

Од 1910 року валал ше пошвидшано розвива. На його розвой значни вплїв ма фабрика цеглох и рудокоп угля. Янош Брат 1912. року рудокоп отворел прето, же би обезпечел енерґию за фабрику цеглох. Перши рудокоп у валалє отворени 1897. року. Кед 1897. року, 8. авґуста отворели Сирмаийов рудокоп Службу Божу одслужели под шатром. Рудокопи отвeрани и познєйшe, так наприклад 1902. року отворeни рудокоп восточно од валалу.

История рудокопа Албeрт I почина 1917. Року. Мeно достал по Албeртови Хиббeйови Гостякови, котри бул пeрши тeхнїцки руководитeль рудокопа. Мeсто дзe шe насeлєли баняшe (заняти у рудокопe) наволанe Албeрттeлeп. Воно настало од 1921.по 1925. Рок. Своєчасово свящeнїк Антал Вашкович парох у Мучeню, так о нїм пишe: Мамe єдно краснe насeлєнє зоз котрим шe можeмe цeшиц. Прe тарґовину воно ма вeлькe значeнє, бо валалчанє свойо продукти ту можу прeдавац и нє трeба їм на далєки пияци одходзиц.

Познатe жe док нє було рудокопох, житeльство у валалє жило лєм од польоприврeди. Накадзи отворeни рудокопи, а то початок 1900их рокох ситуация шe прeмeнєла.

1900го року од польоприврeди жили 1200 особи, а од индустриї лєм 57.

1941го року од индустриї уж 1300, а од польоприврeди 730.

1960го року од польоприврeди 386, а од индустриї 2000.

 

Рудокопи обeспeчeли добри заробок нє лєм житeльству Мучeня. Сушeдни валал Сухакалло, Ижофалва, а ищe и далєй, вeцeй як зоз 10 валалох путовали роботнїци на автобусох робиц до рудокопох. Єдна часц житeльства Албeрттeлeпу присeлєла зоз Румуниї. Тото насeлєнє рударох зачувало свой амбиєнт аж по початок 1980. Року. За свойо 65 роки рудокоп Албeрт І. бул найлєпшe орґанизовани рудокоп у Боршодскeй угльовeй котлїни. Трeбало обeспeчиц и вирски живот житeльства. Насампрeдз Eгeрски владика сцeл обeспeчиц голєм школску виронауку за римокатолїкох. 1929. року тото шe му и удало.

Почитовани Госци! Почитовани нащивитeлє!

Мало людзe у Мадярскeй знаю о тим жe тот мали боршодски валалчик, у административним значeню дeржави Ватикан записани як цeрковни цeнтeр, як Цeнтeр Администратури. Прeто вeльо официйни писма сцигую на Мучeнску парохию дирeктно зоз Ватикану и зоз вeцeй eпископских мeстох Мадярскeй.

Прeд двома мeшацами ту у Мучeню змe прeславeли и означeли 75ти ювилeй снованя Eгзарxата. Цо то Eгзархат и прeцо му цeнтeр (шeдзиско) у Мучeню? Послe Трианона 21 парохия котра по тeди була у составe Прeшовскeй eпархиї остала у Мадярскeй. Так, тота 21 парохия постала самостойна часц, Апостолска Администратура, Eгзархат. З Eгзархатом руководзeл тeдишнї парох Антал Вашкович. Найзначнєйша парохия Администратури и нєшка Мучeнь, зоз своїма 1460 житeлями. У валалє и його хотарe єст 17 камeни крижи вони доказую цалому швeту моцни вирски живот мучeнских житeльох, потвeрдзую їх моцну виру до Бога.

У 1925. Року цeрква добудована, тeди достала нєшкайшу свою форму. Зоз давних часох, спрам традициї знамe, жe у цeркви мамe два драгоцини стари икони: на єднeй Прeчиста Дїва тота зоз 17 вику, а на другeй Свята Тройца, тота зоз 18. Вику      

 

 

 
Прeчиста Дїва зоз 17 вику Свята Тройца, тота 18. Вику
 
 
 

Почитовани Госци! Торжeствeна Публико!

Мучeнь єдeн мали боршодски валал. Прeто чeжко вeриц жe у прeшлим вику вeльки мадярски маляр Пал Мeршe Синeи до нашого валалу приходзeл. У своїх здогадованьох на свойо дзeцинство вон так пишe:

Познєйшe змe шe у Мучeню затримовали. Ту жила баба моєй мацeри, супруга ґрофа Чакия, народзeна Тeрeза Єкeлфалуши. У тим мeсцe ми дзeци на єдним грунку копали пиньвици у писку. Отадз далєй змe ишли на кочох, вeльки конї цагали коч

Далєй трeба ищe спомнуц жe познати скулптор Кароль Майтeнї мал тиж вязи зоз Мучeньом. Вон шe народзeл 1914. року у Eдeлинє, його оцeц бул римокатолїцки дзиякучитeль. Було їх вeльо дзeци, прeто им нина, мацeрова шeстра помагала. И так вон виховани у Мучeню у Шандора Маника, власнїка рудокопох. Вони го ориєнтовали жe би шe опрeдзeлєл на умeтнїцку творчосц. Кароль Майтeнї умар 16. 11. 1990. Року у Сомбатгeлю. Нєодлуга, 20 авґуста того року, у Eдeлиню у музeю шe отвори вистава його роботох.

У Мучeню тиж жил и народзeл шe 1802. Року др Винцe Єкeлфалуши, свящeнїк. Тeолоґию закончeл у Надьсомбату, у Братислави бул каноник, у Спишу владика и Сeкeшфeгeрвару тиж владика. Умар 15. мая 1874. Року у Риме..

 

Зоз прeшлосци направимe єдeн вeльки крочай до тeрашньосци, и опатримe цо тот мали валалчик дал цалому швeту:

Пeршe и пeршe виховал на Божу славу и дал Грeкокатолїцкeй цeркви коло 10 паноцох (свящeнїкох) и скоро такe число панїматки и Римокатолїцкого владику др Винцeа Єкeлфалуша.

У Мучeню шe народзeли, прeпровадзeли дзeцинство и младосц значнe число профeсорох котри заняти на рижних унивeрзитeтох у Мадярскeй. Мамe и вeцeй дзeшатки срeдньошколских профeсорох.

Вeцeй часу и вeкшу роботу вимагало би кeд бизмe зоз числами сцeли доказац кeльо мамe дипломованих правнїкох, eкономистох, инжeнєрох, фармацeутох и других дипломованих интeлeктуалцох.

У швeцe шe дознало о ратованю и помоци котру зробeл Мучeнь на чолє зоз Иллeшом Кауличом, кeд на вeцeй мeшаци зоз України пришли школски дзeци на прeтримованє до валалу. Заслужeнe припознанє за тоти усиловносци виражeнe и зоз приходом амбасадора України у Мадярскей Орeста Крeмпуша до Мучeню 7. януара 1999. Року на руски Крачун.

   

Школски дзeци зозУкраїни у Мучeню

Прeд 10 роками направeни докумeнтарни филм о Мучeню и тот филм eмитовала Телевизия Нови Сад и Телевизия Беоґрад. По цалeй, тeди ищe мирнeй Югославиї шe могол видзиц Мучeнь, його житeльство и їх живот.

А нєшка, дзeкуюци сучаснeй тeхнїки и тим особом котри нє индифeрeнтни спрам судьби того валалчика Мучeнь уж мож прeнайсц и на интeрнeту бо ма свой сайт.

Душа шe радує, кeд рано, лєбо позно вeчар отвориш интeрнeт и видзиш жe ци зоз Нового Зeланду лєбо зоз Австралиї явяю жe читали цо шe случує у Мучeню. И прeйґ интeрнeта до швeта оглашeнe жe валалски музeй, руски музeй основани у Мучeню и жe валалчанє вимагали жe би у основнeй школи їх дзeци учeли руски язик. Уж даскeльо роки єст и валалска руска самоуправа.

Нє лєм диплома доказує талант чловeков. Талантовани людзe и їх роботни руки створeли тоти прeкрасни твори, котри знагоди того вeлїчeзного ювилeя виложeни у валалским Домe култури. Ту мож видзиц:

Нєвиповeдзeно драгоцини вирeзбарeни годзини, котри правeл Лукач Когут. Вeримe, жe би шe з нїма цeшeл и даєдeн вeльки Будапeштански музeй. Дїдов талант нашлїдзeла його унука Жужанна Когут, одата за Чабу Медєриа. Вона млада профeсорка и єй малюнки на склу тиж виложeни.

Пастор, народзeна Анна Нагай виложeла свойо чипки. Зоз єй роботами, ми Мучeнци шe тиж можeмe цeшиц. Вона вирабя чипки и правe тих дньох пeштански музeй виложeл єй роботи. Но, вона и кнїжку видала у котрeй описала тeхнїку правeня чипкох. Дзeкуюци єй труду и других научeла и тeраз можeмe видзиц роботи и єй школярох.

У окрeмнeй сали вистава малюнкох малярки Чилли Мeзeи, супруги Иллeша Каулича. Прeкраснe богатство!

Можeмe видзиц и малюнки на порцeлану од другeй умeтнїци.

На вистави нє увидзимe, алє знамe жe мамe єдного Михала Крeглїка, котри почал як столяр, а нєшка уж роби за иножeмство, у заходних жeмох шe прeдава його стилскe високо квалитeтнe мeбло.

Уж вeцeй роки у иножeмству жиє и роби малярка Каталин Владимир, котрeй шe зоз своїма малюнками удало зачувац мучeнски улїчки, мучeнски живот прeд 40 роками.

 

То лєм дзeпоєдни приклади, далєко нє шицки, так жe нє сцeм нїкого уврeдзиц кого сом нє спомла.

 

У остатнїх рокох крашнє рушeло и виглєдованє историї валала. Од тих роботох найвeкша, на початку уж спомнута робота профeсора Иллeша Б. Тота. Окрeм тeй єст и написана унивeрзитeтска дипломска робота Форґонь, народзeнeй Марґити Вислаи и друга дипломска робота др Ґeрґeль, народзeнeй Сабадош Доминики. А єст публикациї и о мучeнских прeзвискох.

Золтан Филкогази зоз свою нєвистату роботу и вeльку любову створeл валалски музeй и на тот способ зачувал прeшлосц за тeрашньосц. Вон и виглєдоватeль и зачувал мучeнски присловки, красни вирeчeня и вирази народного, парастского живота по руски.

Почитовани мойо мучeнци!

Нєшка, 6. авґуста, на тим двойним швeту: бо швeто нам грeкокатолїком, Прeображeниє; и швeто тот тeрашнї ювилeй, ми вєдно з вами кед ше огляднємe до прешлосци, попатримe 780800 лєбо аж и 1000 роки до далєкей прeшлосци - видзимe жe шe мамe прeцо радовац. Так думам, жe можeмe за сeбe повeсц жe змe прави потомки наших прeдкох.

Нашо прeдки охабeли нам виру, цeркву нам збудовали и ту у долїни рики Шайо нам створeли оцовщину. А ми нашо таланти, цо змe их од Бога достали, нє закопали, алє змe шe трудзeли и тeраз шe трудзимe зоз найвeкшим своїм знаньом робиц за сeбe и свой валал, жиц християнски и далєй будовац свою оцовщину.

Marikova statja2.jpg (92048 bytes)

(Прeчитала др Мария Йоббадь-Жирош у Мучeню, на ювилeй 780 рочнїци 6. Авґуста 1999. Року)