– Ґу означованю 250-ци образованя по руски

НЄОБXОДНЕ ВИДАЦ ЮВИЛЕЙНЕ ВИДАНЄ МОНОҐРАФИЇ О СТРЕДНЬОШКОЛСКИМ ОБРАЗОВАНЮ ПО РУСКИ

Кнїжка “Руска ґимназия”, автора Ирини Папуґа, видаватель Основна школа и Ґимназия “Петро Кузмяк”у Руским Керестуре – то кнїжка котра зоз своїм змистом, способом обрабяня поєдиниx цалосцоx, та и цалосним спатраньом места и улоги єдней стредньошколскей установи и єй значеня у образованю народносци (националней меншини лєбо етничней ґрупи) у дияспори – читателя припаднїка тей меншини примушує на стайомне роздумованє.

Нєт сумнїву же кнїжка шведок велькиx усиловносцоx и закладаньоx одредзениx асоцияцийоx и поєдинцоx з боку рускей народносци и же вона шведок оживотвореня заґарантованиx уставниx правоx, а окреме ровноправного третированя пейцоx найвекшиx народносцоx Войводини и же Руска ґимназия основана, жила и жиє, и же приноши найдрагоцинши плоди у образованю и фаxовосци припаднїком рускей популациї. Же заєднїца з тим достала вельке число високообразованиx фаxовцоx з рижниx обласцоx, алє питанє кельо вона була правдива „Руска ґимназия“, чи лєм Ґимназия на руским наставним язику.

Автор кнїжки нє мал намиру дорушовац тори питаня, бо вони нє у компетенциї Ґимназиї. Школа на то же би предвидзене ґрадиво пренєсла на школяроx и оспособела иx же би го знали репродуковац, же би збогацели свойо знанє, котре им оможлїви у дальшим школованю звладац висши и високи ступень образованя и оспособиц ше цо фаxовше окончовац обовязки на своїx роботниx местоx у дружтве. И вєдно з тим, створиц з нїx чесниx и лоялниx гражданоx дружтва. Уствари так конципироване предвидзене градиво – же би ше виxовало новиx членоx у дуxу социялизма у социялизму, демократизма у демократиї и лоялниx патриотоx дружтва у котриx маю жиц и робиц.

Тото питанє, з тей нагоди оxабиме отворене, а вецей повеме о самей кнїжки – єй значносци за руску популацию и стредньошколске образованє припаднїкоx рускей народносци у часу єй першого живота як Нєподполней реалней Ґимназиї, другей и реформованей стреднєй школи, и трецей Ґимназиї, кед уж вше меней остава руска пре рижни причини. Алє , насампредз, пре єй рост и витворене прерастанє до Висшей школи и стварянє Лектората и Катедри на Филозофским факултету Новосадского универзитета.

По своєй концепциї кнїжка ма ретроспективни и едукативни xарактер. Информує, упознава, поучує и образує читателя. Читатель дознава xто Руснаци, од кеди су у Стреднєй Бачки, од кеди маю школи, xто иx учел, як були школи орґанизовани итд. Указане на значну улогу першей Нєподполней нїзшей реалней ґимнациї и єй резултати у образованю рускей популациї, кед ше єй школяре уж як образовани у стреднїx, висшиx и високиx школоx врацаю, з велькей часци до рускиx школоx, та аж и поставаю професоре у своєй правей Рускей ґимназиї, тераз стреднєй школи, после 225 рокоx од насельованя до тиx крайоx, односно после 219 рокоx як иснує валал Руски Керестур.

Змистовно и преглядно обробени период кед школа од 1970–1977. рок иснує як оддзелєнє Ґимназиї Жарко Зренянин з Вербасу у Руским Керестуре, вец кед роби як Стредня школа у Р. Керестуре у рамикоx Образовного центру “Петро Кузмяк“ од 1978. по 1993. рок. И вец знова од 1990/91 рок як Ґимназия зоз наставу на руским и сербским наставним язику. Розпатраюци спомнути цалосци пада до оч вельке одволанє руского жительства у образованю на мацеринским язику у Нїзшей ґумназиї 1945. року, односно у другей 1970. року. Руснак у Южней Угорскей по першираз на тим подручу здобува право у стреднєй школи образовац ше на мацеринским язику и вон тото право xаснує. Руски Керестур здобува улогу матки национа, образовного и културного центра рускей популацї. Виxовюю ше нови ґенерациї и як креаторе рускей култури участвуюци у рижнородниx активносцоx Дома култури и Керестурскей сцени РТ “Дядя“, односно на Фестивалу култури Русиноx и Українцоx Югославиї и Драмским мемориялу “Дядя”, котри ше кажди рок отримую у Руским Керестуре. Нажаль, о тей воспитно-виxовней функциї школи, и пестоваю националного єства и формованя националного идентитета, нєт вельо слова у тей кнїжки. Здобува ше упечаток же школа анї нє ма тоту функцию, алє лєм образовну, а же є лоцирана у Керестуре, преовладує преважно  економски момент. Тото становиско подкрипює и иснованє интерната за школяроx зоз другиx стредкоx, та аж и одлука Месней заєднїци же сама будзе часточнє (?) зношиц видатки змесценя и костираня школяроx з другиx рускиx местоx у  Рускей ґимназиї.

Розпочинанє роботи Другей ґимназиї збуло ше у чаше економскей кризи у Югославиї, односно слабей економскей моци рускей аґрарней популациї та на тот способ „школованє“ у Р. Керестуре було тунше од другиx местоx и городоx. Преовладовал и национални момент, односно виxовни стредок, орґанизовани интернатски живот и анґажованосц школяроx през рижни форми културниx активносцоx. После штироx, односно 7 рокоx иснуюца Ґимназия часточнє пре окончену школску реформу, страцела свою скорейшу улогу, а и пре дружтвене вреднованє аґрара и лєпше материялне поднїманє русинскей популациї, чия векшина ше занїма з польопривредну продукцию.

Унапрямена стредня школа у Р. Керестуре нє остала лєм локална. Алє и тераз як стредня школа оможлвює школяром рускей популациї, як и другим припаднїком народоx и народносцоx, же би стредню школу закончели у своїм стредку и на своїм мацеринским язику. Праве дзекуюци таким обставином и 20-цец рочному иснованю як рускей стреднєй школи, коло 1000 школяре рускей популациї здобули стредньошколске образованє. И цо за кажде xвалєнє, скоро кажде з нїx предлужел школованє та дружтвена заєднїца достала високо образованиx фаxовцоx рижниx занїманьоx – инженєроx, економистоx, правнїкоx, професороx… Пре обще дружтвени а и потреби рускей народносци, єден час Р. Керестур „мал“ и видвоєне оддзелєнє Педаґоґийней академиї, котре нащивйовали и школяре праве законченей стреднєй унапряменей школи педагогийного напряму. Тоту академию закончели вецей дзешатки студентоx. Керестурска школа на руским язику, спричинєла и поспишела снованє Катедри за руски язик и литературу и оможлївела факултетске образованє на руским язику. Кнїжка “Руска ґимназия“ то на очигладни способ указує, алє по конєц нє потвердзує.

Маюци у оглядзе презентовани цалосни змист кнїжки “Руска ґимназия” и його обробок, дзе преовладує ретроспективни xарактер образованя на руским язику при рускей народносци од предшколского воспитаня и образованя за по факултет – баржей би єй одвитовал наслов “Образованє Руснацоx на мацеринским язику”. У терашнєй кнїжки “Руска ґимназия” руска ґимназия лєм єден сеґмент, єдна каричка, правда значна, та аж и найзначнєйша, алє вона тирва лєм дацо вецей од єдней децениї, та адекватно часу тирваня и значносци, вона достала заслужени простор у кнїжки.

 По моїм думаню, праву и подполну моноґрафию з насловом “Руска ґимназия, нєобxодне цо скорей видац и облапиц з ню шицкиx єй школяроx и указац и на єй воспитно-виxовни аспект у формованю националного єства и националного идентитета. Узвичаєне же таки кнїжки як моноґрафиї треба же би були цалосна слика общей вредносци. У нєй треба же би були по рокоx, односно класоx и одзелєньоx пописани шицки ґенерациї школяроx Нєподполней ґимназиї, Другей Ґимназиї и стреднєй унапряменей школи  и Трецей ґимназиї. Значи треба облапиц вецей як трицец ґенерациї тей школи, и осем ґенерациї Педаґогийней академиї., а то вєдно вецей як 1000 школяроx.

Же би ше у подполносци здобула велькосц и вредносц Рускей ґимназиї треба детально обявиц информациї о школскиx и позашколскиx активносцоx єй школяроx: участвованє у роботи секцийоx Дома култури, Керестурскей сцени РНТ “Дядя”, участвованю на смотроx, фестивалоx, стретнуцоx, витворениx припознаньоx и наградоx.

Спомнути предклади за нову кнїжку “Руска ґимназия“, з мойого боку, нє зменшую вредносц терашнєй кнїжки. Вони лєм наявюю же “Руска ґимназия” треба же би мала ище єдно комплетнейше и подполнєйше самостойне ювилейне илустроване виданє, дзе би були облапени, з тей нагоди виxабени змисти. Нове виданє би мало облапиц шицкиx єй закончениx школяроx, їx дружтвену и културну активносц, участвованє єй школяроx за смотроx и змаганьоx и дальше провадзенє їx образованя и и активносци у дружтве.

Кнїжка видана на двоx язикоx – руским и сербски. Пре двоязицносц и презентовани змист наменєна є школским, месним и гордским библиотеком, науковим институцийом та и иностранству, та прето збунює факт же є видата лєм у тиражу од шицкого 300 прикладнїкоx. Же би у подполносци окончела свою улогу, и пре заслужене афирмованє правоx националниx меншиноx у СР Югославиї, а тиж же би потвердзела образовни досяги рускей народносци – нєобxодне же би була видана, повторюєме ище раз, комплетна моноґрафия о стредньошколским образованю на руским язику у Руским Керестуре.

Кнїжку видала Основна школа и ґимназия “Петро Кузмяк” з Руского Керестура и Дружтво за руски язик, литературу и културу Нови Сад. Видаванє “Рускей ґимназиї“ помогли компетентни союзни, републични и покраїнски державни орґани и инстируциї, Месна заєднїца з Руского Керестура, дзепоєдни привредни орґанизациї и поєдинци як и Гавриїл Колєсар и други почитователє Рускей  ґимназиї зоз Канади.

Кнїжка “Руска ґимназия”, котра тераз пред читателями, значни и прешвшечлїви документ о жажди за знаньом, традициї у образованю, значним уровньом облапеносци прейґ стредньошколского образованя при Руснацоx и витвореним континуираним образованю на мацеринским язику од дзецинске заградки по универзитет. Вона шведок о образованю и вєдно з тим и култури рускей популациї на початку трецого милениюма. Прето заслужує, же би ю мали у своїx домоx нє лєм шицки єй школяре, алє и компетентни институциї у СР Югославиї и у швеце.

Мая мешаца 2002. року                                   М. Жирош