XРОНЇЧАР РУСКЕЙ ДУШИ

КОЛОШНЯЇ, Мирон

ПОЕМА ПИСАНА ТВАРДО, НЄМИЛОСЕРДНО ШОРУЮЦИ НЄМИЛИ ПОДЇЇ У ЖИВОТУ

НАШОГО НАРОДА

(Рецензия, виривки)

Мирон Жирош народзени у Руским Керестуре, учитель, новинар и пилни виглєдовач нашей рускей прешлосци, писатель велїx историйниx статьоx и кнїжкоx о нашей прешлосци, автор удатниx радио-драмоx, а тераз и автор поеми „Надїя под цудзим нєбом“.

Поема писана за радио (як автор у предслове пише), но вона нє лєм писана за радио, алє и прейґ радия з вельким успиxом емитована 1995. року и од слуxачоx позитивно оценєна.

Поема писана за радио, вшелїяк же ма свойо окремносци, алє нє таки же би ше автор напредок мушел оправдовац же то нє класична поезия, нє история и дзепоєдно друге и инше, обаваюци ше неґативного суду читачоx.

Поема пред нами и наша история и описани народни живот и xронїка часу, обставиx, алє є и поезия. Поезия писана на потераз у нас окремни способ, писана на основи историї и поезия котру буду, по моїм думаню, дзечнє читац и найширши пасма нашого народу и даю о нєй позитивни суд.

Вельки народи маю поеми котри велїчаю битки, вельки геройства своїx народоx. Мирон Жирош, познаваюци добре прешлосц нашого народу подобну поему нє мог написац. Мог написац и написал ю лєм таку яка ше поема може написац о судьби нашого народу о його препаданю и нєставаню. У поеми нїч нє видумане, нїч нє прегнане, нїч зменшане. Гола правда виповедзена на найпростейши уметнїцки способ. У тим єй и найвекша уметнїцка вредносц.

Любов поети, родолюбивосц ґу свойому народови нє звичайнє наглашена. Жаль над судьбу свойого народу, преганяного и витрапеного, жаль за тима цо ше страцели з нашого народу, жаль за гевтима цо ше дзешка по Европи и другиx континентоx страца.

Поема писана твардо, зоз твардима словами нємилосердно шоруюци нємили подїї у животу нашого народу. Лєм з часу на час ше зявюю подїї котри приноша радосц, оптимизем, надїю. При змени тиx и такиx подїйоx виволую ше и роя родолюбиви чувства. Ридки места поетскей занєшеносци и опущеня як наприклад тото:

Знай, мой Руснаку,

Бачваньски, Сримски и Славонски,

же дуx твоїx пра, пра, пра дїдоx

з коруноx виковниx дубоx карпатскиx

моц черпал,

же лєт орлоx – му гордосц давал,

а жимске прасканє дубоx и сосноx

му шерцо моцнєло.

алє и таки места у тей поеми єст, а вони поеми даваю окремну поетску красу.

...Поема „Надїя под цудзим нєбом“ Мирона Жироша написана на основи историйниx здобуцоx нашого народу ма свою вредносц як своєй файти xронїка, а ище векшу литературно уметнїцку, поетску вредносц. Лєгко є читлїва и розумлїва, написана на нашим чистим руским язику.

Нови Сад, 13 авґуста 1996. р.

( КОЛОШНЯЇ, Мирон: IV. Библиоґрафия под 34)