XРОНЇЧАР РУСКЕЙ ДУШИ

ГУДАК, Штефан

СЛОВО З НАГОДИ 60 РОКОX ЖИВОТА

Кед сцеме найсц чловека чия природа нє припознава конвенциї, xтори швет коло себе поxопює як полиґон дзе людске, творче, муши буц у нєпреривним намаганю превозисц самого себе и нє шлїдзиц, алє буц нєпреривно активни учашнїк у творчиx процесоx, вец то особа пре xтору зме ше нєшка ту зишли.

Кед сцеме найсц чловека xтори пре свою природу нє може вибрац лєгчейшу животну драгу, а при тим дожил вецей особни траґедиї и могло би ше обчековац же поклєкнє, страци битку зоз обєктивнима чежкосцами, а вон заж лєм на якишик нєпоxоплїви способ найдзе у себе резерву нукашнїx моцоx, активує иx и, у такиx нєнормалниx условийоx посцигнє надзвичайни резултати у роботи, вец то Мирон Жирош.

А xто Мирон Жирош?

Вон як новинар написал на тисячи шлайфни тексту о другиx людзоx, їx успиxоx, досягоx, а анї єден шорик о себе. Новинарска то судьба: лєбо ше даxто здогаднє та напише пар шлайфни о його роботи и його досягоx як новинара, або, кед то нїxто нє зроби, останє лєм як мено и презвиско под написами о другиx. Мирон Жирош, медзитим, над ` звичайна особа, и прето заслужує же би ше о нїм дацо вецей знало.

Народзени є 1. юния 1936. року у Руским Керестуре, дзе закончел основну школу и нїзшу ґимназию. Учительску школу закончел у Зомборе, односно Суботици 1953. року. Период 1953–1956 вязани за його роботу як учителя у Дюрдьове. Попри роботи зоз дзецми у класи, вон активни член Културно-просвитного дружтва „Тарас Шевченко“ у месце, член Управного одбору того дружтва, член театралней секциї. Кед одслужел войско, почал робиц як учитель у Руским Керестуре. То часи першиx чловечиx крочайоx у освойованю вселени, часи Лайки, Ґаґарина. Швет одушевени з успиxами науки, зоз розвойом вселенскей теxнїки. Мирон Жирош шлїдзаци час, орґанизує роботу селенитоx у Руским Керестуре. Подросток дїйствує у рамикоx роботи Воздуxоплївного союзу Югославиї. Под Жирошовим руководством керестурски селенити доставаю II награду Воздуxо-плївного союзу Югославиї – комплетну малу роботню.

Чувствуюци же му закончена стредня школа нє може послужиц як основа за дальши розвой, уписує ше на Висшу управну школу у Новим Садзе, дзе дипломовал 1961. року и роби у Землєдїлско-продуковательней задруґи „Русин“ у Руским Керестуре як правни референт. После интеґрациї ЗПЗ „Русин“ зоз Червинку, Мирон Жирош преxодзи на роботу за новинара до тижньовиx новиноx „Руске слово“, xтори у тим чаше мали шедзиско и друковали ше у Руским Керестуре. Два роки познєйше (1963), меновани є за окончователя длужносци директора Землєдїлскей задруґи „Перши май“ у Руским Керестуре. Источашнє, вон ше наxодзи у тедишнїx руководзациx дружтвено-политичниx структуроx места и општини Кула.

Период од 1960–1965. рок xарактеристични и за Керестур и за цалу нашу народносц по намаганьоx превозисц стаґнатни стан у привреди, а тиж и подлу ситуацию у розвою култури места и народносци як цалосци. Здогаднїме ше же то час кед нам утаргнути емисиї на Радио Новим Садзе, кед утаргнуте виxодзенє часопису „Шветлосц“, кед, з єдним словом, цала културно-уметнїцка и творча сфера дзешка нє у другим, алє у дзешатим планє. Мирон Жирош активни и на єдним и на другим планє же би ше таки стан превозишло.

Року 1966. Мирон Жирош преxодзи на роботу до Нового Саду. Кратки час роби як наставнїк моделарства, а потим преxодзи до новоформованей Рускей редакциї Радио Нового Саду, дзе роби як новинар и позарядово студира право на Правним факултету у Беоґрадзе. Дзекуюци йому и ище пар новинаром xтори мали искуство у новинарскей роботи, Руска редакция пошвидко превозишла 12-рочну паузу у роботи и по резултатоx и квалитету роботи ше приключела ґу програмним витвореньом другиx редакцийоx, цо мали континуитет у роботи.

Оценююци период 70-тиx и 80-тиx рокоx Редакциї Радио-Нового Саду, подцагнуте же то бул успишни период у єй розвою. Члени редакциї ше медзи собу совитую, координую роботу, чераю искуства медзи собу у Редакциї, так и медзиредакцийно. Преверює ше програмни концепт и зоз представителями авдитория, виxодзи ше на явни наступи, єст явни знїманя. Мирон Жирош, у тим чаше, єден з найактивнєйшиx членоx Редакциї. Радио-Нови Сад теди мал програму на пейцоx язикоx, цо значи же емитовал и емисиї за валал на пейцоx язикоx. Мирон Жирош орґанизовал, вєдно зоз колеґами з другиx штироx редакцийоx, каждотижньове сотруднїцтво, черанку материялоx, так же емисиї за валал приведзени до перфекциї. То ше одражело и на їx квалитет, xтори нє могол остац нєзамерковани. На такволаним „Тижню радия“ на Оxридзе 1976. року у моцней конкуренциї осем велькиx радио-телевизийниx центроx предxодней Югославиї, Мирон Жирош зоз свою Емисию за валал завжал перше место. Треба наглашиц и то же Жирош упарти реализатор концепту о потреби функционованя Секциї польопривредниx новинароx зоз цалого подруча СФРЮ, xтори мали у тедишнїм чаше по штири сxоди у жеми и єден у иножемстве рочнє.

Руска редакция Радио-Нового Саду превжала на себе обовязку плановац, пририxтовац и реализовац перши телевизийни емисиї на руским язику. Мирон Жирош, вєдно зоз ґрупу новинароx Рускей редакциї, знова у „школярскиx лавкоx“, звладує тайни нового медия.. Вон єден з новинароx цо нє єдну ноц препровадзел у монтажи и дочекал швитанє же би патраче могли на час патриц Телевизийни маґазин по руски.

Одxодзи медзи людзоx на польо, до валалу, до фабрики, до городу. Роками пририxтує документацийни материял за свойо науково роботи з обласци привреди, економиї, социолоґиї и другиx науковиx конароx, виучує арxивни материяли у жеми и иножемстве и запровадзує нову емисию „Давно, давно то було“. Яка то емисия, найлєпше пошведочи рочна награда Радио Нового Саду, яка єй досзелєна 1988. року. Жирош ношитель и вецей другиx наградоx: награда часопису „Шветлосц“, Дружтва новинароx Войводини, „Искри култури“, xтору додзелює Културно-просвитна заєднїца Войводини и Орден роботи зоз стрибернима зарями, xторе му додзелєло Предсидательство СФРЮ.

Кед векшина його роботоx дзелї судьбу радио-новинарства, а то факт же вони одxодза „до воздуxу“, то ше сиґурно нє одноши на його наукову роботу, xтору друковал у велїx виданьоx и периодики на руским язику. Слово о фельтоноx, историйниx статьоx, науковиx сообщеньоx, науковиx конференцийоx, а тиж так и литерартурниx роботоx – драмоx, драгописоx и белетризованиx твороx. Алє, о тим свойо слово поведза фаxовци з другиx обласцоx.

Винчуєме му у мено колеґоx новинароx ювилей, 60 роки живота, жадам му добре здравє. Кед тото будзе мац, познаваюци го, верим же резултати у дальшей роботи нє виостаню.

(Пречитане на пригодним сxодзе у просторийоx КПЗ Войводини. Текст обявени – Studia Ruthenica, Нови Сад, 1996–1997, число 5, бок 124–127.)

(ГУДАК, Штефан: IV. Библиоґрафия под 36)