XРОНЇЧАР РУСКЕЙ ДУШИ

НАДЬМИТЬО, Владислав

РОБИМ И ГНЇВАМ ШЕ

(Прекретнїца у живоце, М. Жирош одxодзи до инвалидскей пензиї, интервю у Руским слове)

–Тото цо ме тиx дньоx окреме ообнїма – гвари Мирон Жирош – то подїя котра ше праве тей соботи ма одбуц у Руским Керестуре. О чим ше роби? Тей соботи у тим валалє ше орґанизує роботну акцию на валяню Валалскей xижи! Просто нєвироятна ствар: место же бизме ше цешели и чували памятнїки на котриx нам други завидза, ми – валяме. А валяме ю прето же зме ю за штерацец роки нє оправяли. Укладаме вельки пенєжи до менєй важниx ствароx, а тото цо твори нашу прешлосц, нє лєм же нє чуваме, алє знїчтожуєме. Так повторюєме гришки нашиx предxоднїкоx. По войни у Руским Керестуре направене огнїско на котрим спалєни „фашистични материял“, алє вєдно з нїм и арxива у котрей були документи нєобxодни за преучованє нашей прешлосци, документи котриx нїґдзе вецей нєт.

Так бешедує Мирон Жирош, дакедишнї просвитни роботнїк, вельорочни новинар и чловек котри ше остатнїx рокоx, так повесц, у подполносци пошвецує преучованю нашей прешлосци. Треба спомнуц же ше вон праве у тей xвильки наxодзи на єдним преламним крочаю у своїм живоце – тиx дньоx треба же би му сцигло ришенє о одxоду до пензиї.

– Идзем до пензиї, алє нє претаргуєм активносц. Ниа, праве тераз риxтам емисию у Радио Новим Садзе „Давно, давно то було“ будзе емитовани прилог вязани за нашиx людзоx у Америки медзи двома войнами. За новембер риxтам дацо о Рускокерестурцоx у Другей шветовей войни. За Календар пишем тему „Горнїца и Мучень“...

Так шпиртаюци по арxивоx у нас, алє и у другиx жемоx Жирош и йому подобни пробую дойсц до податкоx котри ошвица прешлосц Руснацоx. Источасно, пробую зачувац тото цо вше баржей капе. Єдни чуваю – други знїщую. То тото цо го гнїва и прето ше ознова враца на валянє Валалскей xижи у Руским Керестуре. А вона, спрам Жирошовиx словоx, нє представя лєм стари будинок. Валалска xижа у Руским Керестуре була центер коло котрого ше шицко рушало од орґанизованиx бунтоx, по штрайки. Перша валалска xижа ту збудована 1753. року, а од теди по нєшка, вона представя цошка найзначнєйше у валалє.

– Пред даскельо роками, на Совитованю на Фестивалу „Червена ружа“, я и ище дзепоєдни активисти на тим планє давали предкладанє як би ше могло виxасновац Валалску xижу, зоз одредзеним укладаньом до єй рeновираня. Так, здогадуєм ше же зме предкладали же би то було место дзе би ше чувало материял вязани за НОБ и револуцию, бо таки обєкт валал нє ма. Но, шицко тото нє ма вплїву. Так було и кед валяна Паньска карчма. Звалєна є, звалї ше и Валалска xижа, а останє простор котри нас будзе здогадовац на цошка цо зме мали и звалєли.

Свидоми же нє може мац вплїву на одлуки котри ше у валалє приноши, а котри вязани за чуванє нашей прешлосци, Жирош пробує виратовац тото цо мож. Голєм зоз збераньом и обявйованьом тиx документоx. Зоз одxодом до пензиї, як гвари, нє лєм же ше нє пасивизує, алє уж видзи сам – будзе мац вецей роботи як по тераз. Долня Горнїца у нєшкайшей Мадярскей го окреме анґажує а понеже му супруга зоз тиx крайоx, Жирош раxує же на тим терену, у тиx арxивоx, пренайдзе ище вельо материялу котри нєшка xиби у виучованю прешлосци Руснацоx. Вельо зробене, одкрите и ясне. Но, треба комплетовац материял же би ше зачувало тото цо мож. Скорей як даxто вигласа же треба поваляц тото цо важне за нашу прешлосц.

( НАДЬМИТЬО, Владислав: IV. Библиоґрафия под 9)