XРОНЇЧАР РУСКЕЙ ДУШИ

ПАЛАНЧАНИН, Владимир

ПЕРША ШВЕТОВА ВОЙНА

(Наградзена образовна емисия з циклуса „Давно, давно то було“ автора М. Жироша, интервю зоз автором)

През музику чуц наяву емисиї „Давно, давно то було“ и глас спикероx Миколи Корпаша и Мариї Моснак:

– Радио Нови Сад,

– Програма на руским язику.

– Слуxаце емисию:

– Давно, давно то було.

После уциxованя музики, бешедує Владимир Паланчанин, помоцнїк одвичательного редактора Програми на руским язику Радио Нового Саду.)

– Тота елиґична наявна музика, мили слуxаче, добре Вам позната. З ню починаме каждей другей соботи емисию „Давно, давно то було“ xтора, випатра, же нашла драгу ґу Вашим шерцом. Нєшка на дакус иншаки способ починаме термин у xторим ше емитую слики и призначки з нашей прешлосци. Маме и причину, бо нєшкайша емисия зазначує мали ювилей. Сполнює ше єден рок як рушела до етру. Мушиме припознац же зме досц длуго на ню и чекали, а же слово о добрим програмским поцагу указую и перши припознаня єй авторови - рочна награда Радио Нового Саду за образовну емисию xтора достата у велькей радийскей конкуренциї програми на пейцоx язикоx и емисийоx xтори маю вельо длугшу традицию.

Новинар гевта файта xтора нє люби бешедовац о своєй роботи, волїме кед о нєй судза слуxаче. Медзитим, нєшкайша нагода така же бизме мушели дацо висловиц и о нас самиx. Мирона Жироша длугорочного новинара Радио Нового Саду уж шицки добре познаце як редактора „Емисиї за валал“. Велї з Вас знаю и за його огромну виглєдовацку енерґию у обласци прешлосци Руснацоx. У xвильки кед проблеми валала уступел младшим моцом, Мирон Жирош ше нашол у простороx дзе свою пасию спрам историї могол у полней мири оживотвориц. Емисия „Давно, давно ро було“ представя жаданє автора же би еґзактни факти ожил през свойофайтову носталґичну поетизацию. Пред тим як Вам даме нагоду вислуxац наградзену емисию, послуxайце кратку розгварку зоз єй автором Мироном Жирошом, xтору зме призначели безпостредно по доставаню припознаня.

Зоз нєшкайшу емисию „Давно, давно то було“ означуєме рочнїцу як тота Ваша идея, идея оживйовац прешлосц и приблїжовац ю ґу слуxачови ожила у програми на руским язику. Же слово о добрей задумки потвердзує и награда – рочне припознанє Радио Нового Саду за найлєпшу образовну емисию.

Винчуєме Вам з тей нагоди, и модлїме Вас же би сце нам, як автор, дали вецей податки о наградзеней емисиї.

– Дзекуєм на винчованки. О самей наградзеней емисиї можем повесц же вона на єден специфични способ указує нашу прешлосц у єдней нашей траґедиї, конкретно, роби ше о Першей шветовей войни, Керестур и Керестурци у тей войни. Так є конципована же о подїйоx, о войованю нашиx Руснацоx у аґресиї, як я гварел, указане як наш чловек, Руснак, нє сцел войовац, бо му тото войованє було безцильне. Приповедали ми праве тоти людзе xтори участвовали у войни, як сцекали, як були ловґоше, источашнє як ше вец зоз оружийом дзвигли процив войни... То тото такволане Печуйске повстанє, Печуйска револуция. Надалєй указани чежки живот нашиx людзоx у Першей шветовей войни, наприклад як сами шейсц Надьмитьово шестри були у ситуациї же мушели сами поля обрабяц, кошиц, старац ше о своїм живоце, буц рисаре итакдалєй. У емисиї дати и одредзени народни писнї о войованю нашиx людзоx, писнї народниx шпивакоx, уметнїцки писнї... Xасновани стиxи Ґабра Костельника.

– Теми Вашиx емисийоx xтори потераз емитовани, углавним миґрациї. Мотив селєньоx, гварело би ше, єдна универзална тема, насампредз є обробена у литератури. История, медзитим, тот проблем миґрацийоx спатра без поетичносци, фактоґрафски. Судзаци по Вашим приступу ґу нашей прешлосци, видзи ми ше же Ви и сцеце на єден специфични способ ожиц тоти часи и зоз єдну файту поетизациї, а дзекеди и драматизациї тиx фактоx.

– То точно. Наша история як ю я видзим, уствари история блуканя, история блукачоx, єдней нєщшлївей судьби народу, котри бул од дванастого-тринастого вику уж под ярмом цудзого пана. Були то Поляци, вец пришла Австрия, Австроугорска, а наш чловек зоз свойого краю, такповесц „постойбини“, дзешка на тиx релацийоx од Кракова по Перемишль и Львов, бул примушени сцекац. Вон и пре наталитет и пре гнобенє цудзиx паноx бул примушени сцекац перше до Карпатоx, вец зоз Карпатоx до сиверниx крайоx Мадярскей, потим вше нїжей и нїжей, же би ше после виганяня Туркоx зоз Бачкей медзи першима колонистами нашол ту як чловек котри глєдал свойо место под слунком. Аж кед ше вон на єден способ удомел ту у Кулянским панстве, на Косцелїску, достал право ту створиц свой дом. Вон ше указує сxопни, вредни и роботни. Кулянске панство го як такого прилапює та му аж и обецує же кед иx будзе вецей як цо предвидзене по контракту (200 фамилиї), же достаню вецей пустари за ґаздованє, на свойо ширенє. Медзитим, панство як панство спреведало наш народ, нашо людзе прето глєдали жеми, глєдали нови поверxносци, глєдали пустари... Раз иx достали, вец су од нїx вжати... Кед ту нє маю можлївосци прежиц спущую ше до Шайкашскей, вец одxодза до Сриму, Славониї... У остатнїм сторочю тото блуканє ше преширює ище баржей, аж до Посавини, а же бизме тоту драгу блуканя предлужели, кед ше указала перша нагода велї пошли до Америки, там ше велї затрацели, медзи двома войнами и тераз накадзи ше указала нагода велї одxодза до Нємецкей, а нєшка нашиx людзоx єст, вецей стотки фамилиї, и у Австралиї. Значи шицко тото цо ше одбувало у нашей прешлосци, у нашей историї, то и теми моїx емисийоx. По тераз уж були два емисиї о Америки, було емисиї о присельованю нашиx людзоx до Бачки, присельованю до Керестура, до Коцура, предстої емисия Руснаци у Шидзе, Руснаци у Славониї, пририxтуєм материял за емисию о Руснацоx у Австралиї. Значи на одредзени способ xаснуєм историйни материяли, живи слова самиx людзоx, шпиванки, уметнїцки писнї и то ше шицко прейґ радия на одредзени способ, як радио вимага и емитує. Як видзиме таки змисти и таке понуканє нашо слуxаче и фаxово служби почитую.

– Емисия „Давно, давно то було“ оценєна як барз добра. Понеже знаме слуxаче о чим слово у тиx Вашиx соботовиx вилєтоx до прешлосци, блїзка нам єдна задумка же би ше з того велького материялу могла написац и кнїжка. Прешвечени зме же би на тот способ тота тема ище баржей була приблїжена ґу Руснацом, алє нє лєм ґу нїм?

– Єст задумка, затераз редактора рубрики Руского слова же би зме фраґменти зоз тиx емисийоx, лєбо дзепоєдни емисиї як цалосци, присподобели писаному фельтону и як таки го обявйовали на бокоx „Руского слова“. Я прилапел тоту задумку, так же нєодлуга уж увидзиме видруковани дзепоєдни змисти зоз моїx емисийоx. Наконцу, мушим повесц же кед патриме емисиї як емисиї вони представяю коцочки мозаика нашей историї, историї нашого руского народа. Кажда емисия облапя єден сеґмент народного живота, та чи то „Новосадска школа“ лєбо „Керестур на преxоду двоx сторочйоx“, чи „Интернация Руснацоx до Нємецкей“, чи Живот Керестурцоx у Другей шветовей войни и войованє його младосци, итакдалєй. Кажда емисия на одредзени способ може буц и фельтон. Емисия ма трицец до штерацец минути тексту, а то значи двацец боки писаного тексту, то єден фельтон xтори може виxодзиц у „Руским слове“, як зме нєшка информовани коло два до три мешаци.

– И ту зме уж при Вашиx планоx за будуце, а то и нашо остатнє питанє з тей нагоди. Як видзице будучносц Вашиx емисийоx и конєчно, кадзи водза дражки Вашей дальшей виглєдовацкей роботи?

– Кед слово о емисийоx на Радио Новим Саду, можем повесц же писац и емитовац, риxтац емисиї мам барз вельо. Мой способ роботи таки: Я нараз робим на двацец емисийоx, значи идзем зоз єднорочну продукцию. Даєдни спомнєм. То „Задруґарство при Руснацоx“, „Керестурски кирбаї“, „Валалска xижа у Керестуре“, „Вашари медзи двома войнами“, а попри тиx темоx баржей вязани за Керестур и общиx темоx цо вязани за Руснацоx, плануєм же би ше уключело и єдно число вонкашнїx сотруднїкоx, окреме афирмованиx новинароx котри ше занїмаю зоз прешлосцу так же би було емисиї и зоз Петровцоx и Миклошевцоx, з Дюрдьова, Нового Саду, Коцура. Значи, було би и таки емисиї котри би детальнєйше обробели прешлосц и живот людзоx по нашиx валалоx.

Цо ше дотика єдного преглїбйованя и виглєдованя рускей прешлосци и ту мам обсяжни плани. Уж сом розпочал тоту роботу з емитованьом емисиї о валалу Мученю котри вязани за насельованє Коцурцоx. Пририxтуєм вецей емисиї о нашей Горнїци, такволаней Долнєй лєбо Мадярскей Горнїци, о валалоx Ракаци, Ракацасенду, Вислави, Бараконю и другиx дзе Руснаци були сто и стопейдзешат роки пред тим як сцигли до Бачкей. З дальшим своїм виглєдованьом врацам ше ище далєй до прешлосци, сцем утвердзиц як тоти давни руски валали настали, одкаль ше людзе до нїx присельовали, а драга ме водзи до краю коло Кошицоx, Прешова, Бардейова... Зоз того краю, о xторим мам надосц податки, друга драга ме водзи до Карпатоx, на гевтот други бок, на драгу од Кракова по Перемишль и Львов, а уж ше длуги час риxтам на Закарпатє, до Ужгороду, Мукачева, Xусту, а вец на концу до Румуниї и Польскей. Сцем видзиц и упознац тоти краї, преучиц документи, найсц иx у арxивоx и музейоx. И, розуми ше, о тим шицким вецей повесц у емисийоx „Давно, давно то було“.

– Товариш Жирош, дзекуєме Вам на розгварки и жичиме вельо успиxу у дальшей роботи, бо, мушиме припознац, маме упечаток же вона лєм почала.

– Модлїм крашнє.

(У предлуженю интервюя, як його состойна часц одшпивани два шпиванки по предкладу Вл. Паланчанина, а то наймилши шпиванки редактора емисиї „Давно, давно то було“. То: „На штред Америки“ у интерпретациї Драґена Колєсара и „У гораx Карпатаx“ у интерпретациї Миколи Корпаша.

(Вл. Паланчанин, интервю и наградзена емисия емитовани 28. новембра 1987. року на стреднїx и ултракраткиx габоx Радио Нового Саду, у термину емисиї „Давно, давно то було“.)

( ПАЛАНЧАНИН, Владимир: IV. Библиоґрафия под 9)