XРОНЇЧАР РУСКЕЙ ДУШИ

III. РОБОТА У НОВИНАРСТВЕ

1. Статї и розгварки о творчосци у новинарстве

РАМАЧ, Миxал

ИСТОРИЮ ПИШУ ФАКТИ

(Награду „Микола М. Кочиш“ часопису „Шветлосц“ за 1984. рок достал Мирон Жирош, новинар з Радио Нового Саду, за прилоги з обласци историї Руснацоx, интервю зоз автором)

Гоч нє историчар по фаxу, Жирош (нар. 1936. року) уж вецей як петнац роки присутни у нашей периодики – од „Руского слова“ по „Шветлосц“, календари, „Творчосц“ и „МАК“ – зоз текстами котри пошвецени историйним темом. После законченя учительскей школи робел як просвитни роботнїк у Дюрдьове, Руским Керестуре и Новим Садзе, з краткима „вилєтами“ до Задруґи и Комбинату у Руским Керестуре и до „Руского слова“. У медзичаше закончел перши ступень права, а од першого септембра 1966. року – кед обновени бешедни емисиї по руски – є новинар Радио Нового Саду. Фельтон „Селїдба за xлєбом“, обявени у нашиx новиноx 1968. року, бул перша спомедзи понад штерацец потерашнїx його обсяжнєйшиx роботоx. Потераз достал вецей припознаня за новинарску роботу у Радию, награду „Светозар Маркович“ Дружтва новинароx Войводини, награду за найлєпшу емисию за валал на Дньоx Радия у Оxридзе.

Новинарство и история нє таки блїзки: за перше часто xарактеристична наглосц, за друге сцерпезлїве виглєдованє. Як иx повязуєце?

– Вше сом бул любопитлїви по природи. Можебуц и пре дїда, xтори на два-три заводи бул у Америки, вельо приповедал о нєй и о дакедишнїм живоце, а я сцел дознац ище вецей. На радию емисия прейдзе и одxодзи до арxиви. Xто слуxа – слуxал. После єдного периода такей роботи сом поxопел же єст надосц теми xтори би требало записац же би остали тирвацше. Як новинар-оперативец бул сом на теренє и по два-три днї до тижня. Слуxаюци людзоx од рана до вечара, назберал сом и актуални теми за емисиї, алє и вельо подробносци зоз прешлосци.

Xтори теми з историї Руснацоx Вас найбаржей прицаговали?

– Моя основна преокупация миґрация Руснацоx до тиx крайоx и розсельованє з Керестура, односно Бачки. Обробел сом, поведзме, наталитет и морталитет у Руским Керестуре од насельованя. Тераз преучуєм обставини на Горнїци и причини скорейшиx селєньоx.

Селїдби були єдна зоз специфичниx формоx класней борби Руснацоx: ишли людзе и глєдали свойо место под слунком. Думам же о нашиx людзоx створена погришна слика як богобойниx и покорниx власци. Нє бул наш чловек покорни и нїґда ше нє мирел зоз судьбу xтору му надрильовали шицки цо го гнобели. Як чловек xтори на тим подручу бул у меншини, Руснак винаxодзел таки средства борби яки могли победзовац. Жалєл ше панству до Кули, Сомбора, писал аж и царови, а кед видзел же нїч нє помага – брал зайду на xрибет и одxодзел далєй. Ище 1826. року у писме царови Керестурци гуторя же, кед нє достаню лєпши условия, буду мушиц одселїц ше и страциц свою виру. Покорни чловек ше мири; Руснак ше нє мирел з чежкосцами, алє глєдал шлєбоду. И вше ше, при тим, борел за голи живот. Нє сцигол постац ґазда: и тот цо мал, поведзме, двацец гольти, ставал додня рано и робел вєдно з наднїчарами и рисарами.

На основи чого приношице свойо заключеня?

– Я вельки приxильнїк документа, а импровизациї нє церпим. Лєпше буц подозриви як лєгко прилапйовац кажди факт. Єст автороx цо ше наруцую з нєпреверенима фактами. Нє починам преучовац єдну тему и писац о нєй з предпрешвеченьом и прето сом вельо раз кед то шлїдзело зоз фактоx, менял предxодни власни спознаня.

Кельо документи з нашей прешлосци доступни чловекови xтори ше, условно поведзено, аматерски занїма з историю (попри своєй основней роботи, у шлєбодним чаше)?

– Документи доступни, лєм же, нажаль, подруче о xторим бешедуєме (Кулске панство и цала Бачка) ище науково нє систематизоване. Часто наиxодзим на документи xтори ище нїxто нє препатрел.

Векши проблем у тим же тей роботи нєт нї у яким проєкту, же ю нїxто нє финансує, а гонорар xтори ше достанє анї приблїжно нє надополнї уложени труд. Виглєдовач, значи, нагнати же би бул аматер. Тоти цо ше занїмали з нашу прешлосцу ше розиxодзели у своїx становискоx такой од початку (xто зме – цо зме) и тоти дзелєня и виключносци остали по нєшка.

Цали рок обявюєце и у „МАК“-у интересантни прилоги вязани за керестурски Медєш. Кельо то история?

– У шицкиx написоx пробуєм коло фактоx дац и чловека, зоз меном и презвиском и фамилию. У спомнутиx текстоx сом пробовал висц зоз кругу фактоx и писац на популарнєйши способ. Ту значи, леґенди, алє вєдно з нїма и факти. Явней оцени того нє було, алє од люзоx сом чул же тото читаю з интересованьом. Таки способ писаня би требал здобуц „право гражданства“ у нашей публицистики. Ниа, мам список темоx xтори би ше – на подобни способ обробени – могли зявиц у „Руским слове“.

Награду „Микола М. Кочиш“ ше преважно додзелює за литературни твори. На тот завод припадла роботи на историйниx темоx. Кельо Вам вона значи?

– Примам ю як потвердзенє же роботу xтору робим треба предлужиц. Думам же би требала буц порив и другим xтори ше занїмаю з таку файту дїялносци, xтора анї кус нє лєгка, глєда вельо сцерпезлївосци, алє xтора барз потребна.

(РАМАЧ, Миxал: IV. Библиография под 8)