XРОНЇЧАР РУСКЕЙ ДУШИ

ГАРДИ, Дюра

ДЇЛО О СОЦИЯЛНЕЙ И ПРИВРЕДНЕЙ ИСТОРИЇ РУСНАЦОХ

(Рецензия кнїжки)

Штварти том кнїжки Мирона Жироша Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце , як визначене у його поднаслов е , пошвецени ремеселнїцтву , тарґовини и погосцительству при Руснацох. З тим дїлом новинар, виглєдовач и историоґраф Мирон Жирош у своїм творчим подняцу заокружел ище єдну значну историо ґ рафску тему з прешлосци Руснацох. Зоз публикованьом штвартого тома дїла Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце 1745 – 2001 , помали ше одкрива „физиономия” Жирошового проєкт а котри пошвецен и прешлосци бачванско-сримских Руснацох. У нїм ше автор намага през историоґрафско-публицистични приступ облапиц сущ ни и х арактеристични структури їх прешлосци и идентитет а .

Найновша кнїжка Мирона Жироша , на 643 бокох , представя обсяжну моно ґ рафию хтора през дв а иполвиковни континуитет (1745 – 2001) провадзи єдну окремну социялну и економску обласц историї Руснацох на подруч у Бачки, Срима и Славониї.

По своєй методолоґиї дїло припада ґу историоґрафиї хтора часточно преткана з белетристичним стилом викладаня. Вельочислени историйни жридла представяю мат е риял на хтори ше автор операл у роботи. У своїм витирвалим виглєдованю Мирон Жирош рушел од архив а Ремеселнїцкого здруженя у Кере с туре, як и други х населєньох дзе Руснаци жию, же би сцигнул по Архив Войводини и фонди Державного архив а у Буд а пешт у .

Пор цийн и и державни пописи, цеховски привиле ґ иї, записнїки, звити, рахунково кнїжки и школска документация, творя корпус примарних историйних жридлох хтори єдинствено, виродостойно и илустративно шведоча о теми хтору кнїжка обрабя. Тот се ґ мент дїла його окремна вредносц. Хаснуюци статистич н у методу у виглєдованю приказаних пописох автор приходзи до валидних заключеньох и интересантних замеркованьох.

Як историйне жридло похаснована и преса и нєзвичайно вельке число информаторох – приповедачох (90 особи). Од нїх автор призначел паметаня о ремеслох, животних судьбох и прешлосци. Тота файта призначкох дава роботи и етно ґ рафску димензию, уводзаци ю при тим до обласци историї каждод нь ового живота. У дїлу нє хасновани наукови апарат, алє з оглядом же воно ма наменку обрациц ше ґу широкей читательней публики, таке опредзелєнє розумлїве.

Рукопис составени зоз осем цалосцох хтори орґанизовани по тематским и хронолоґийним принцип е . Централне место у кнїжки обдумано припадло ремеселнїцтву хторе, як сам автор на вецей местох визначел, после польопривреди представяло другу привредну и е ґ зистенциялну дїялносц о д важносци за Руснацох. Тарговина и погосцительство ше у процесу историйного розвою рускей заєднїци природно надовязали на ремеселнїцтво, як зродну привредну обласц, цо автор у конципованю теми добре замерковал.

Перши три цалосци кнїжки провадза ремеселнїцтво од часох снованя Керестура, першого руского населєня у Бачки (1751), по 2001. рок. Вельки историйни збуваня и политични пременки яки зоз нїма шлїдзели одредзели хронолоґийни р амик тих поглавйох. Знука нїх, роки здобуваня цеховских привилеґийох у Коцуре 182 7 . и Керестуре 1834, були часово и тематски точки на хторих ше Мирон Жирош оправдано застановел. Друге поглавє окреме заслужує у вагу. У нїм змистов о обробена тема институционалного ( школского ) образован я ремеселнїкох у периодзе од 1926. по 1958. рок.

Штварта часц, насловена Тар ґ овина и погосцительство 1745 – 2001 , приказує историйни розвой тих двох привредних обласцох. Подобно предходним поглавйом , и на тот завод автор найвекшу у вагу пошвецел двом главним руским населєньом – Керестуру и Коцуру. У тим контексту, вон знова поровнує стан у Керестуре и Коцуре зоз околносцами у Кули и Вербаше, местами ґу хторим вони ґравитую. Прейґ анализи статистичних податкох прекрашнє ше указує на економску моц и розвой спомнутих населєньох. Пията часц одноши ше на ремеселнїцтво, тарґовину и погосцительство у други х населєньох дзе жию Руснаци. У нєй ше дава прилог преучованю ремес е л нїцтва , тар ґ овини и погосцительства у значним чишлє населєньох, од Дюрдьова и Нового Саду , по Шид, Сримску Митровицу, Миклошевци и Петровци.

Шеста цалосц, Майсторски фамилиї и седма, Привреднїки и познати майстрове , даваю кнїжки окремни печац. Хаснуюци свой препознатлїви новинарско-наративни стил , Мирон Жирош виприповедал коло 50 историї, углавн и м майсторских, фамилийних и индивидуалних судьбох и тр а дицийох. А традиция була и остала фундамент ремеселнїцтва. През тоти питки историяти майсторских фамилийох и чесних животних драго х автор су б тилно закрочел до менталитет а ремеселнїцтва и ремеселнїкох.

Ремеселнїцкому духу заєднїцтва и солидарносци з валалом пошвецене осме, остатнє поглавє дїла: Дружтвена и церковна дїялносц майстрох, тарґовцох и погосцительох . Майстрове, а потим и тар ґ овци и погосцителє , од валала жили и витримовали свойо фамилиї, алє валалу нєсебично , з добродїйством и врацали. Лєм час менял форму и обласци їх дру ж твено хасновитей роботи.

Обсяжносц дїла, медзитим, дакеди идзе на чкоду систематичносци. У вибор е концепциї теми могло ше вихабиц, правда квалитетни, прегляд розвою державного, односно дружтвеного сектор а мануфактурней продукциї, тарґовини и погосцительства у даєдних руских населєньох. На другим боку, то пошлїдок авторового опредзелєня же би спознанє прешлосци, у цо вецей зродних обласцох привредного дїлованя, представел широкому кругу читачох.

Кнїжка Мирона Жироша у вецей значних се ґ ментох потвердзує свою вредносц. Вона представя по нєшка найобсяжнєйши историоґрафски прегляд прешлосци и розвою ремеселнїцтва, тарґовини и погосцител ь ства при Руснацох. Винєшена фактоґрафия у широких хронолоґийних рамикох доприноши спатраню зложених привредних и социялних процесох, же би источашнє дополнєла спознаня о цалосней историї Руснацох на подруч у Бачки, Срима и Славониї.

Єден з резултатох авторового виглєдованя вшелїяк представя провадзенє и одредзованє росту економскей улоги ремеселнїцтва, тарґовини и погосцительства при рускей заєднїци. Тот рост мал и знач ну социялну димензию у условийох кед ресурс жеми – як бази за польопривредну продукцию и дру ж твене положенє – бул огранїчени. През цали час, ремеселн ї цтво, тарґовина и погосцительство були алтернатива и ношитель дру ж твеного проґрес а знука социялней структури при Руснацох.

Дїло по своєй тематики представя и значни прилог историї старих ремеслох, їх дру ж твеней улоги и професи й ней орґанизациї. У тим поглядзе виглєдованє Мирона Жироша важне нє лєм за историю Руснацох, алє и за историю велїх бачких и сримских местох, та и ширше. Праве тоти факти о д криваю димензиї авторовей виглєдовацкей роботи. Дойсц до валидних податкох, превериц их и систематизовац, пре розшатосц и малочисленосц рускей заєднїци, алє и розшатосц историйних жридлох, мушело представяц праве подняце. На щесце , за науку и читачох, воно було удатне.

У дїлу ше споминаю прейґ 600 особи, їх дїялносц, фамилийни-ремеселнїцки традициї хтори знали континуовано тирвац през вецей ґенерациї. Ридко хтора руска фамилия нє ма у роду або медзи предками голєм єдного ремеселнїка, тарґовца, погосцителя. История ремеслох, тарґовини и погосцительства при Руснацох, автора Мирона Жироша, источашнє и история руских фамилийох и родзинствох.

Жирошово викладанє провадзене з нє зв ич ай но вельким числом автентичних фотоґрафийох. Вони на окремни способ збогацую дїло. Як шведкове часу и историйне жридло , представяю вредносц хтора у велїх случайох виратова на од забуца и траценя. На концу, треба констатовац же найновша кнїжка Мирона Жироша представя замерковане доприношенє историоґрафскей науки.

( ГАРДИ, Дюра: IV. Библиоґрафия под 89)

Пред штвартим томом дїла Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце 1745–2001 , публиковани I , II и V том. Поровнац: Мирон Жирош , Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце 1745-1991 , том I - II , V , Нови Сад 1997–1998, 2003.