ОБРАЗОВАНЄ НА РУСКИМ ЯЗИКУ, РУСКЕ ЄСТВО И РУСКИ ДУХ

 

„Керестурска, коцурска и дюрдьовска основна школа як найвекши дарунок за свой ювилей – 250 рочнїцу постояня и образованя на руским язику – достали тоту чесц же своїx школяроx можу учиц нашу руску историю. У учебнїкоx познаванє природи и дружтва за III и IV класу и историї за VI и VIII класу основней школи зоз програму першираз утвердзене ґрадиво з нашей националней историї. Прейґ того ґрадива школяре спознаю наукову правду о своїм националним єстве, котра им постанє фундамент националного идентитета и интеґритета“ – зоз сообщеня „Знанє о своїм єстве – фундамент нациналного идентитета и интеґритета“. Сообщенє поднєшене на Науковей конференциї знагоди означованя 250-рочнїци образованя на руским язику у Руским Керестуре мая мешаца 2003. року.

 

Русини у Южней Угорскей жию уж вецей як 260 роки. Школи основали уж перших рокох по насельованю. Як було у Вельким Керестуре, так було у Коцуре, Н. Садзе, Дюрдьове, Петровцох... Перши школи були церковни. У нїх ше учело писац, читац, раховац и церковне шпиванє. О прешлосци свойого народу нє учело ше у школи. Прешлосц ше спознавала по традициї. Тото цо знали родичи о себе, своїм походзеню, присельованю – преношели на своїх потомкох.

Знали же су Русини (Руснаци). Спознанє о руским єстве жило у традициї, духовней и материялней култури. Приселєнци зоз собу принєсли виру восточного обряду, бешеду, мелодию, духовну и народну писню, орудия и способ обрабяня жеми, (кед нє на калїґох и кочох, вец у знаню и таки орудия направели у новим краю), способ будованя хижох, гамбарох, кошох. Пришли з руску виру, руску молитву, з руску бешеду и з руску писню.

З роками ше зменшовало народне паметанє о себе, своєй прешлосци и своєй историї. Барз далєко ше виселєнци преселєли од свойого матичного ядра. Пред тим, предки наших предкох уж вецей стотки роки жили под цудзу власцу, на своєй завжатей жеми, у цудзих державох. Предки наших предкох у Галицко-Волинским князовсве на початку ХIV вику подпадли под власц Литви, Польскей, а през Горнїцу (Закарпаттє) Мадяре преходза ище у IХ сторочю. Символично, Мадяре з Горнїцу владаю аж у ХI вику, (Марка Рутенорум и Рекс Рутенорум) а правдиво аж кед цала Горнїца з боку мадярского краля з династиї Анжу Карла Роберта I пороздавана (подзелєна) странцом, котри постали мадярски велькомаєтнїки (маґнати).

Векше знанє о себе, своїм походзеню и припаданю исновало при наших интелектуалцох. Державна и духовна власц Австро-Угорскей Монархиї Русинох (Угрорусох) у сиверних жупанийох на Горнїци и у Южней Угорскей (Бачбодрожскей и Сримскей жупаниї) тримала за исти народ. Прето, насампредз отримовани вязи з горнїм руским крайом. З Горнїци нам приходза священїки, учителє, церковни кнїжки, учебнїки, новини. Школую ше дзеци з Бачкей и Сриму на Горнїци. Дзекуюци праве тим вязом о нас ше зна у руским швеце на Горнїци и Галичини.

Руска история у „руских школох“ почина ше виучовац аж после 170 рокох пребуваня у южней Угорскей. Збуло ше то после розпаданя Австро-Угорскей Монархиї приключеня Войводини ґу Кральовини Сербох, Горватох и Словенцох.

Перше образовна школска ґрадза з нашей историї обявена у учебнїку „ЧИТАНКА за III. и IV. класу южно-руских основних школох“. Читанку написал и зложел Михаил А. Поливка учитель-управитель державней основней школи у Руским Керестуре. Читанка видрукована у Сримских Карловцох 1924. року.

 

   

 

Зоз 70. боку читанки под насловом Югославянски Русини преношиме зоз скенираньом цали текст.

 

Интересантни и барз патриотични тексти написани у Буквару за южно-руски основни школи и Читанки за III. класу южно-руских основних школох. Буквар составели: Михайло Мудри гр. кат. парох и Михаил Поливка, уч. управитель держ. основней школи у Руским Керестуре. Министарство просвити кральовини Сербох, Горватох и Словенцох одобрело тоту кнїжку под ч. 19587./1920. як учебник у южноруских основних школох. Читанку за III класу написал и составел Михаил Поливка державней школи учитель-управитель у Бачкерестуре. На рамику на насловним боку горе видруковане шлїдуюце дошлєбодзенє „Одобрено од Министарства Просвете Одсек за Банат, Бачку и Бараню, число 10597./1919.“ Кнїжка видрукована у Сримских Карловцох у Серпскей Манастирскей друкарнї 1920. року.

У Буквару и Читанки попри пояшнєня поняца „Отечество“ и „Нашо отечество“, написани и патриотични текст шлїдуюцого змисту, у Буквару – „Ми любиме нашо отечество. Будземе го хранїц. За нашо миле отечество, готови зме и умрец. Нашо отечество вола ше Кральовство Сербох, Хорватох и Словенцох“.

У Читанки за трецу класу стриманши патриотични змист: „Тота держава у котрей ми жиеме, вола ше держава Кральевство Сербох, Хорватох и Словенцох. Тота держава е наше миле Отечество. Ми зме шицки граждане того отечества. Ми ше ту родзели, ту жиеме. Воно храньи наш живот и нашо добра. Зато кажди гражданин треба да льуби свойо миле отечество, да го бранї, па и живот свой да жертвуе за ньго“.

После едукативного тексту Отечество у Буквару шлїдзи писня з назву Отечество, а єй остатня строфа глаши так:

 

Обецам ци як син верни

Же це почествуєм;

Кед зажадаш, и свой живот

За це пожертвуєм.

 

У Читанки после едукативного тексту з насловом Наше Отечество додати аж два писнї, писня „Родимий краю“ и „Льубов ґу отечеству“. У обидвох писньох ше виражує любов спрам валалу, фамилиї, природи, нєт обецунки о жертвованю за ньго свойого живота.

 

У 1937. року з виходзеньом „Нашей заградки“, редактор Михайло Ковач, писатель, витворена векша можлївосц у друкованю текстох з нашей прешлосци и вихованю Русинох у руским духу. Тота можлївосц и витворена. У каждим числу Заградки обявйовани написи зоз рускей давней и блїзшей прешлосци. Писани су ясно и розумлїво за школски возрост, а пре свойо интересантни змисти зоз прешлосци дзечнє ю читали и старши. Спомнєме даскельо написи.

Наслови написох по случайним вибору, рокох и числох:

1.      Дїдо приповеда о наших князох, Н. Заградка, число 4, децембер 1937, рок I, б. 6–7;

2.      Ище дацо о Запорожцох и о Запорожскей сичи, Н. Заградка, число 2, октобер 1938. рок II, б. 4;

3.      Княз Юрий, Н. Заградка, число 9, май 1938. рок II, б. 5;

4.      Гайдамаки, Н. Заградка, число 1, септембер 1939. рок III, б. 5;

5.      По знїщеню Запорожскей Сичи, Н. Заградка, число 3, новембер 1939. рок III, б. 5;

6.      Препородзенє нашого народу, Н. Заградка, число 4, децембер 1939. рок III, б. 5;

7.      История Карпатскей України, Н. Заградка, число 10, юни 1939. рок III, б. 5;

8.      Як войовали Запорожци, Н. Заградка, число 2, октобер 1940. рок IV, б. 5;

9.      Поставанє новей держави у рокох 1918–1920, Н. Заградка, число 5, януар 1940. рок IV, б. 5;

10.  Його височество княз Павло, Н. Заградка, число 9, май 1940. рок IV, б. 5;

11.  Св. Кирил и Методий, Н. Заградка, число 10, юни 1940. рок IV, б. 5;

12.  Як нашо Запорожци  войовали на морю, Н. Заградка, число 6, фебруар 1941. рок IV, б. 5-6;

13.  Як войовали Запорожци, Н. Заградка, число 7, март 1941. рок IV, б. 5–6;

14.  Борец за правду и шлєбоду, Н. Заградка, число 7, март 1941. рок IV, б. 6–8.

 

О своїм народзе и краю своїх предкох нашо школяре учели под час окупациї Бачки од 1941. по 1944. рок. Бачка була у составе Мадярскей, а од 1939. року у составе Мадярскей була и Подкарпатска Рус. У Керестуре и других местох дзе жию Руснаци, односно у скорейших руских школох настава була на мадярским и руским язику Закарпатя. Русини у Бачки мали учебнїки з Горнїци, видати у Унґвару (Ужгороду).

 

 

У читанки «Четвертый цвЂть дЂетской мудрости» для V – VI класса народной школы, Унгварь, 1939 обявене векше число написох з историї Русинох. То: „Последняя моя пЂснь“, писня А. Духновича; „ВЂра и обычаї древнихь Славянь“; „Мукачевскiй музей Легоцкого“; „Слобода“, писня А. Павловичь; „Наши замки“; „ВЂ чужинЂ“, писня А. Павловичь; „Наши будители“; „Чернецкiй монастырь“, писня, М. Д. Поповичь; „Походная“, писня А. В. Карабелеш, „Князь Феодорь Корятовичь“, „Вь Мункачскомь замке“, писня А. В. Калаберешь, „Татары“, „Олена Зриній“ „Грушевскі монастырь“ и велї други и на остатнїм боку у читанки обявена „Гимнь подкарпатскихь Русиновь“, Александра Духновича.

 

З ошлєбодзеньом Войводини и других крайох предвойновей Югославиї приходзи до стваряня демократичней, федеративней и народне републики Югославиї, держави ровноправних народох и народносцох. Принєшени Устав з котрим, спрам резолуциї Зєдинєних нацийох о правох гражданох, народи и народносци здобули шицки права. Русини могли мац школи на своїм мацеринским язику, цо уж перших рокох, такповесц, у подполносци витворене. Основне образованє на мацеринским язику запровадзене у, лєм цо нє, шицких руских стредкох. Алє лєм за крадки час, лєм по тамаль док ше нє зявели свидоми и напредни Русини, цо вимагали у мено братства и єдинства утаргованє руских школох. Дзеку проґресивних народних моцох потримала и демократична власц и после дзешецрочного образованя на руским язику руски оддзелєня и руски школи поступнє заверани, а остали руски основни школи лєм у трох найвекших руских валалох: Руским Керестуре, Коцуре и Дюрдьове. Тоти три основни школи отримую наставу на руским язику ище и нєшка, алє зоз вше меншим числом школярох пре демоґрафойни и асимилацийни обставини при рускей народносци.

Основни школи з руским наставним язиком нє руски школи зоз своїм образовним и воспитним цильом. То державни школи зоз державотворну градзу, окреме у тим сеґменту котри ма циль створиц – воспитац и образовац нови поколєня у патриотичним духу и любови ґу свойому народу. У школи ше виучовала єдинствена градза за шицких жительох єдней републики. А школяре народносцох виучовали свой мацерински язик, руску ґраматику и у читанкох и учебнїкох за висши класи основней школи (читанкох) виучовали и народносну литературу. Народносцом нє оможлївене же би окрем єдней лекциї, наприклад з познаваня дружтва лєби историї, виучовали и историю свойого народу чия вони народносц. (Мадяре, Словаци, Румунє и Руснаци у єдинствених учебнїкох историї нє мали предвидзену градзу зоз историї свойого народу, нє виучовала ше обширнєйше ґеоґрафия державох маткох, уметносц...)

Було, наприклад одредзени намаганя з боку народносцох, односно їх окремних дружтвох и институцийох же би ше преширело голєм ґрадзу з историї, за кажду народносц понаособ, алє по 2003. рок у Сербиї нє було достаточного порозуменя з боку державотворного народу и компетентних партийних и державних орґанох. Так, перша образовна градза з историї за Русинох до учебнїкох за основни школи дошлєбодзена и унєшена аж од 2003. року. Спрам того руски школяре трох основних школох у Републики Сербиї од 2003. року у можлївосци виучовац свою националну историю.

 

Историю и прешлосц свойого народу виучує ше у трецей, штвартей, шестей, седмей и осмей класи основней школи. Упознаме ше зоз змистом тей градзи зоз учебнїкох котри були у хаснованю од 2003. року лєбо котри ше хасновали у 2007/2008. школским року.

 

ПРИРОДА И ДРУЖТВО за трецу класу основней школи (Др Биляна Требєшанин, Биляна Ґачанович и Лїляна Новкович), Завод за уджбенике и наставна средства, Беоґрад, друге виданя, 2004, рок.

Додаток з историї Руснацох написал др Янко Рамач, Покраїнски секретар за образованє и културу одобрел додаток о историї Руснацох зоз ришеньом число 106-61-00082/2002-02 од 7. авґуста 2002. року.

Учебнїк друковани у А 4 формату, богато є илустровани, ма 96 боки, плус 8 боки Додаток з историї Руснацох. Цала кнїжка и Додаток  илустровани з малюнками, ґеоґрафскима и историйнима мапами, ґрафиконами у фарбох. У Додатку обробени шлїдуюци теми:

–        Руснаци дакеди (текст и илустрациї: ґрафикон о присельованю Руснацох до Войводини, мапа з местами дзе жию Руснаци у Войводини, малюнки-портрети княза Владимира Велького, княза Ярослава Мудрого, княза Данила и княза Романа, мозаик зоз Собору св. Софиї, рисунок з епского твору „Слово о полку Игоровим“, и рисунок „Битка дружини з Половцами“

–        Живот людзох у Києвскей Руси (текст и три илустрациї: драгоцина судзина, рижни мечи и драгоцини прикраски)

–        Живот у городох (текст и илустрациї: рисунок давного утвердзеного городу зоз охраньбенима твердинями-турнями, малюнок города Белз)

–        Живот у валалох, обичаї и вереня (текст и илустрациї: дзбан, древена хижа, драгоцина судзина, вояцки шлем, прейґ велького замку у позадини дати текст и илустрациї).

 

ПОЗНАВАНЄ ДРУЖТВА за 4. класу основней школи (Бранка Бечанович, Винко Ковачевич, Єлена Юґович), Завод за уџбенике и наставна средства, Беоґрад, перше виданє, 2003. рок

Додаток з историї Руснацох написал др Янко Рамач, Покраїнски секретар за образованє и културу одобрел додаток о историї Руснацох з ришеньом число 106-61-00114/2003-02 од 12. авґуста 2003. року.

Учебнїк друковани у А 4 формату, богато є илустровани, ма 136 боки, од того 11 боки Додаток з историї Руснацох. Цала кнїжка и Додаток  илустровани з малюнками, ґеоґрафскима и историйнима мапами, ґрафиконами у фарбох.

У Додатку Зоз прешлосци Руснацох обробени шлїдуюци теми:

–    Русини у Польскей и Угорскей (од 14. по 18. вик)

–        Русини у Южней Угорскей (од 1745. по 1918. рок)

–        Руснаци у Кральовини Югославиї (од 1918. по 1945. рок)

–        Руснаци у Югославиї (од 1945. по 2000. рок)

 

ПРИРОДА И ДРУЖТВО учебнїк за штварту класу основней школи (Др Биляна Требєшанин, Биляна Ґачанович и Лїляна Новкович), Завод за уџбенике и наставна средства, Беоґрад, перше виданє, 2006. року.

Додаток з историї Руснацох написал др Янко Рамач, Покраїнски секретар за образованє и културу одобрел додаток з историї Руснацох з ришеньом число 106-61-00082/2002-02 од 7. авґуста 2002. року и 106-61-00114/2003-02 од 12. авґуста 2003. року.

Учебнїк друковани у А 4 формату, богато є илустровани, ма 132 боки, од того 19 боки Додаток з историї Руснацох. Цала кнїжка и Додаток илустровани з малюнками, ґеоґрафскима и историйнима мапами, ґрафиконами у фарбох.

У Додатку обробени шлїдуюци теми:

–    Зоз прешлосци Руснацох

–        Живот людзох у Києвскей Руси

–        Русини у Польскей

–        Русини у Угорскей

–        Руске народне облєчиво

 

ИСТОРИЯ за 6. класу основней школи (Раде Михальчич), Завод за уџбе-нике и наставна средства, Беоґрад, перше виданє, 2003. року.

Додаток з историї Руснацох написал др Янко Рамач. Покраїнски секретар за образованє и културу одобрел додаток о историї Руснацох з ришеньом число 106-61-00082/2002-02 од 7. авґуста 2002. року и 106-61-00105/2003-02 од 24. 07. 2003. року.

Учебнїк друковани у А 4 формату, богато є илустровани, ма 216 боки, од того 21 бок Додаток з историї Руснацох. Цала кнїжка и Додаток илустровани з малюнками, ґеоґрафскима и историйнима мапами, ґрафиконами у фарбох.

У Додатку Русини у стреднїм вику обробени шлїдуюци теми:

–    Восточни Славянє и снованє Києвскей Руси

–        Приманє християнства и розвой Києвскей Руси

–        Препасц Києвскей Руси

–        Галицко-Волинске князовство

–        Русини у Угорскей по ХV вик

–        Хронолоґийна таблїчка

 

ИСТОРИЯ за 7. класу основней школи (Радош Люшич), Завод за уџбенике и наставна средства, Беоґрад, перше виданє, 2005. року.

Додаток з историї Руснацох написал др Янко Рамач. Покраїнски секретар за образованє и културу одобрел додаток о историї Руснацох зоз ришеньом число 106-61-00082/2002-02 од 7. авґуста 2002. року и 106-61-00114/2005-01 од 09. 09 2005. року.

Учебнїк друковани у А 4 формату, богато є илустровани, ма 192 боки, од того 18 боки (172-189) Додаток з историї Руснацох. Цала кнїжка и Додаток илустровани з малюнками, ґеоґрафскима и историйнима мапами, ґрафиконами у фарбох.

У Додатку Русини/Руснаци од ХVI по другу половку ХIХ вику обробени шлїдуюци теми:

–    Русини у Польскей од ХV по ХVII вик

–        Русини у Угорскей од ХIV по ХVIII вик

–        Насельованє Бачкей у ХVIII вику

 

ЧИТАНКА з роботну теку з историї за седму класу основней школи «Дзецински, мацерински и и оцовски обичаї» (Радош Лошич) Завод за уџбенике и наставна средства, Беоґрад, перше виданє, 2005. року.

Министерство просвити и спорта одобрело Републики Сербиї з ришеньом число: 650-00-00021/2003-02 од 6. юния 2003. року тот приручнїк за видаванє и хаснованє у 7. класи основней школи.

Додаток з историї Руснацох написал др Янко Рамач. Покраїнски секретар за образованє и културу одобрел додаток з историї Руснацох зоз ришеньом число 106-61-00115/2005-01 од 19. 09. 2005. року.

Приручнїк друковани у А 4 формату, богато є илустровани, ма 184 боки, од того 20 боки (162-181) Додаток з историї Руснацох. Цала кнїжка и Додаток  илустровани з малюнками, ґеоґрафскима и историйнима мапами, ґрафиконами и фотоґрафиями у фарбох.

У Додатку з националней историї Руснацох обробени шлїдуюци теми:

–    Русини у Польскей од ХV по ХVII вик;

илустрация – портрет Олекса Довбуш

–        Русини у Угорскей од ХIV по ХVIII вик;

Илустрациї – портрет княз Федор Корятович, икона Плачуцей Богородици у церкви у Марияповчу;

–        Народна традиция – о присельовану Руснацох до Бачкей

Ксерокс – Контракт о насельованю Руснацох до Керестура зоз 1751. року

–        Зоз Хронїки Руского Керестура и Коцура

Ксерокс – Бок зоз Хронїки Керестура, портрет Янко Копчаї

–        Школа у 19. вику

Ксерокс – Руски буквар зоз 1799. року, числа у Руским букваре зоз 1799. року

–        Руска народна творчосц, народне облєчиво и єдзенє

Илустрациї – Руски ручнїк, Мальовани орман, Дїдо у билей кошулї и широких билих ґачох.

Словнїк

 

ИСТОРИЯ за 8. класу основней школи (Душко М. Ковачевич, Деян Микавица, Бранко Бешлин, Биляна Шимунович-Бешлин), Завод за уџбенике и наставна средства, Беоґрад, перше виданє, 2002. року.

Министерство просвити и спорта Републики Сербиї зоз ришеньом число 650-02-00036/2001-2 од 19. юлия 2001. року одобрело тот учебнїк за видаванє и хаснованє у 8. класи основней школо.

 

          Додаток з историї Руснацох написал др Янко Рамач. Покраїнски секретар за образованє и културу одобрел додаток о историї Руснацох зоз ришеньом число 106-61-00085/2002-02 од 7. авґуста 2002. року.

Учебнїк друковани у А 4 формату, богато є илустровани, ма 252 боки, од того 43 боки (208-250) Додаток з историї Руснацох. Цала кнїжка и Додаток илустровани з малюнками, ґеоґрафскима и историйнима мапами, ґрафиконами у фарбох.

У Додатку Русини од половки 19. по конєц 20. вику обробени шлїдуюци теми:

–   Русини у Галичини и сиверовосточней Угорскей 1848–1918

–        Русини у Южней Угорскей од половки 19. вику по 1918. рок

–        Културно-просвитни и национални живот Руснацох у Южней Угорскей при концу 19. и на початку 20.вику

–        Привредни и социялни живот Руснацох у Югославиї у периодзе медзи двома шветовима войнами

–        Културно-национални препород Руснацох у Югославиї у першей половки 20. вику

–        Руснаци у Югославиї (1941–1945)

–        Руснаци у Югославиї (1945–2000)

СЛОВНЇК

 

 

ИСТОРИЯ за 8. класу основней школи (Сузана Раїч, Коста Николич, Небойша Йованович), Завод за уџбенике и наставна средства, Беоґрад, перше виданє, 2006. року.

Министер просвити и спорта Републики Сербиї одобрел хаснованє того учебнїка у осмей класи основней школи з ришеньом число 650-02-00074/2005-2 од 12. 07. 2005. року

Додаток з историї Руснацох написал др Янко Рамач. Покраїнски секретар за образованє и културу одобрел додаток зоз историї Руснацох з ришеньом число 106-61-00085/2002-02 од 7. авґуста 2002. року.

Учебнїк друковани у А 4 формату, богато є илустровани, ма 210 боки, од того 24 боки (194-217) Додаток з историї Руснацох. Цала кнїжка и Додаток илустровани з малюнками, ґеоґрафскима и историйнима мапами, ґрафиконами и фотоґрафиями у фарбох.

У Додатку Русини од половки 19. по конєц 20. вику обробени шлїдуюци теми:

Перши два боки з насловом Русини од половки 19. по конєц 20. вику удатно илустровани з єденац илустрациями. Представена косидба, билєнє платна, улїчка у валалє, рамики трох значних кнїжкох: Етноґрафски материяли з Угорскей Руси В. Гнатюка, Букварь М. Врабеля и Руски календар за южнославянских Русинох на прости 1922. рок, портрети А. Духновича и П. Кузмяка, факсимил новинох „Руске слово” и малюнок М. Буши зоз старима людзми пред хижу на драже.

Наиходзаци два боки представяю текст, Часоплїв и илустрацию дзбана и руского партка.

1.      Русини у Галичини и сиверовосточней Угорскей у 19. вику

У рамикох теми обробени щлїдушци цалосци:

– Русини у револуциї 1848/1849; Русини у Галичини 1848. року; Русини на Закарпатю – у сиверовосточней Угорскей; Привредни и културно-просвитни живот Русинох у Галичини у другей половки 19. вику; Културно-просвитни и национални живот Русинох у Угорскей  у другей половки 19. вику.

Обявени портрети и кратки биоґрафиї Ивана Франка, академика Михайла Грушевского, Александра Духновича, факсимил Русалка Дньстровая, стихи А. Духновича и М. Шашкевича.

2.      Русини у Южней Угорскей од половки 19. вику по 1918. рок

– Привредни и социялни обставини у руским валалє; Структура руского жительства у Войводини; Руски валали  при концу 19. вику у Бачки

– Снованє нових руских колонийох у першей половки 19. вику; Руснаци у Першей шветовей войни

– Културно-просвитни и национални живот Руснацох у Южней Угорскей у другей половки 19. и на початку 20. вику; Културно-просвитне сотруднїцтво зоз Русинами сиверовосточней Угорскей и Галичини, Володимир Гнатюк; Руска литература и язик на початку 20. вику

– Илустрациї – Руска хижа, салаш, нукашньосц рускей хижи, руска малженска пара, малюнки М. Буши „Млади жени преду“, „Забивачка“, фотоґрафия рускей свадзби, портрет П. Кузмяка, Володимира Гнатюка, рамики Буквара М. Врабеля и кнїжки Етноґрафски материяли з Угорскей Руси В. Гнатюка, портрет Гавриїла Костельника.

3.      Привредни, социялни и политични живот Руснацох у Кральовини СГС

– Привредни и социялни живот Руснацох у Кральовини СГС; Конопа; Политични живот Руснацох у Кральовини СГС;

– Илустрациї – Руски Керестур зоз 1937. року, Моченє конопи, Билєнє платна, Косидба;

– Розлики медзи РНПД и КНСЮР

–        Илустрациї – Театрални фалат „Суд правди“, рамики Руски календар за 1922. рок, портрет Михайло Ковач, заглавє новинох „Русска заря“

4.      Културно-национални препород Руснацох у Югославиї у першей половки 20. вику

– Руске народне просвитне дружтво (РНПД)

– Културно-просвитни союз югославянских Руснацох

5.      Руснаци у Югославиї (1941–1945)

–Руснаци у одупераню окупацийней власци; Културни живот под час окупациї

– Илустрациї – Портрет Ирини Провчи; Медицински шестри з Коцура у партизанским шпиталю у Вербаше

6.      Руснаци у Югославиї (1945–2000)

– Културно-просвитни живот Руснацох од 1945. по 2000. рок

– Илустрациї – Ґимназиялци рускей ґимназиї у Р. Керестуре; Перши бок „Руского слова“; фотоґрафиї – Руски народни театер „Дядя“, „Червена ружа“, „Червене пупче“

 

У школским 2001/2002. року до Основней школи „Петро Кузмяк“ xодзели 508 школяре. Осму класу основней школи закончели 68 школяре, а було и 16 матурантоx ґимназиї у оддзелєню з руским наставним язиком. Школского 2002/2003. року уписани 62 школяре до першей класи основней школи и 76 школяре до ґимназиї – 60 до двоx оддзелєньоx зоз сербским и 16 до оддзелєня зоз руским наставним язиком. У школским 2004/2005. року до керестурскей ґимназиї уписани 90 школяре – 21 до оддзелєня з руским наставним язиком и 69 до двоx оддзелєньоx зоз сербским наставним язиком.

У Основней школи „Братство-єдинство“ у Коцуре у школским 2004/2005. року до осем класоx, односно 24 оддзелєньоx уписани 456 школяре. Од того числа у осем рускиx оддзелєньоx уписани 129 школяре. Од 171 руского школяра до сербскиx оддзелєньоx xодза 48 руски школяре, односно до рускиx оддзелєньоx xодза 6 школяре другей народносци.

У Основней школи „Йован Йованович Змай“ у Дюрдьове у школским 2004/2005. року до осем класоx, односно 29 оддзелєньоx уписани 568 школяре. Од того числа у осем рускиx одзелєньоx уписани лєм 78 школяре. До сербскиx класоx xодза 32 руски школярки и школяре.

У Коцуре и Дюрдьове основну школу на своїм мацеринским язику нє нашчивюю 80 руски школяре.

Зос основним образованьом у Р. Керестуре, Коцуре и Дюрдьове у остатнїx рокоx облапени коло 600 школяре на руским наставним язику. Зменшованє числа рускиx школяроx источашнє значи и зменшану можлївосц отримован1 рускиx оддзелєньоx зоз лєм даскелїма школярами. На тот способ шлїдзи же ше з основним образованьом облапя вше менше число школяроx. Спрам того у Войводини процент облапеносци рускиx школяроx зоз наставу на мацеринским язику вше менши.

 

РУСКИ ЯЗИК З ЕЛЕМЕНТАМИ НАЦИОНАЛНЕЙ КУЛТУРИ

У руских стредкох дзе нєт можлївосци орґанизовац у школи наставу на руским язику пре мале число школярох, а єст заинтересованих школярох, отримує ше лєм добродзечне виучованє руского язика з елементами националней култури. Виучованє мацеринского язика, насампредз, завиши од дзеки родичох.

З факултативним виучованьом руского язика облапени коло 300 дзеци у осем општиноx (Нови Сад, Вербас, Кула, Шид, Сримска Митровица, Жабель, Бачка Тополя и Суботица ) и єденац руских местоx (Нови Сад зоз Сримску Каменїцу и Ветерником, Вербас, Кула, Ґосподїнци, Нове Ораxово, Суботица, Шид, Бачинци, Беркасово, Бикич Дол и Сримска Митровица). За факултативне виучованє мацеринского язика видати три учебнїки – за наймладши, стреднї и старши возрост. Учебнїки написал др Яков Кишюгас, методичар, найвисши фаховец. За наймладши и стреднї возрост у школских учебнїкох нєт материяли з рускей историї. У учебнїкох ше оперує зоз словами-поняцами Руснак, Руснаци, руски валали, руска бешеда, алє нєт теми и лекциї як цо предвидзене у учебнїкох з порядну наставу.

 

У учебнїку пестованя руского язика зоз елементами националней култури за старши возрост, за седму и осму класу основней школи, др Якова Кишюгаса, под меном „Ход и час”, надо-полнєна тота едукативна часц зоз рускей историї, цо єй нєт у скорейших учебнїкох. Цали треци учебнїк на окреме интересантни способ у нацио-налней функциї. Вон инфор-мує и упознава школярох з руску найдавнєйшу прешлосцу прейґ дньовнїкох и интервюох з нашима найеминентнєйшима фаховцами др Я. Рамачом и академиком М. Мушинком и цо барз значне, зоз особну нащиву героя учебнїка Горнїци и з пребуваньом у местох историйних подїйох здобува ше основни знаня о ґаздовским, културним и националним живоце предкох, їх обичайох и народней творчосци у рижних обласцох живота. И попри тим же то учебнїк пестованя руского язика, наша история представя ядро информацийох, а єй манифестованє висловене прейґ литературней творчосци – поезиї и прози, записох и хронїкох и систематизованого наукового представяня и спатраня нашей прешлосци. Прейґ учебнїка школяром понукнути єден систематизовани материял од нашей рускей найдавнєйшей прешлосци по нєшкайши днї. Значи, школяре виучуюци руски мацерински язик, виучую прешлосц свойого народу, о своїм походзєню и припаданю и своїм културним и националним розвою у прешлосци.

У учебнїку понукнути историйни мапи, фотоґрафиї, малюнки обичайох и народней традициї, народни, поетски и прозни твори вецей авторох – М. Рамача, М. Ковача, М. Колошняя, Ш. Гудака, Г. Костельника, Т. Шевченка, А. Духновича, М. Кочиша, Дю. Папгаргая... У литературних творох преовладує домолюбива поезия.

З образованьом на своїм мацеринским язику и зоз добродзечним виучованьом мацеринского язика облапена половка руских дзецох, а наша история ше спрам наставней програми виучує лєм у пейцох класох основней школи, та виходзи же историю свойого народу виучує барз мале число руских школярох. Будземе конкретнєйши, спомнєме праве тот 2007/2008. школски рок.

У Р. Керестуре, Коцуре и Дюрдьове пред пейцома роками (2002/2003) до осем класох ходзели 757 школяре, а историю вичовали лєм коло 500 руски школяре. То лєм єдна трецина руских школярох основней школи.

У 2007/2008. школским року, пре зменшане число школярох и менше число школярох виучує свою националну историю. История ше нє виучує у I, II и V класи основней школи.

 

В  є  д  н  о   р  у  с  к  и  х   ш  к  о  л  я  р  о  х

 

 

Р. Керестур

Коцур

Дюрдьов

Шицкого

У школи

377

125

75

577

III

37

18

11

66

IV

54

11

6

71

VI

54

16

11

81

VII

58

20

11

89

VIII

46

22

10

78

Шицкого

249

87

49

385

 

У Основней школи и Ґимназиї „Петро Кузмяк“ у Р. Керестуре предвидзени материяли з Историї Руснацох виучую 249 школяре, у Основней школи „Братство-єдинство“ у Коцуре 87 школяре и у Основней школи „Бранко Радичевих“ у Дюрдьове 49 школяре. У порядней настави у трох основних школох материяли з рускей историї виучую шицкого 385 школяре.

Пре зменшани наталитет руского жительства, пре звекшане число руских школярох котри нащивюю наставу на сербским язику и висельованя жительства до городох и иножемства зменшане вкупне число школярох, та вєдно з тим и число школярох котри маю можлївосци виучовац свою националну историю. Пред пейцома роками историю виучовали коло 500 школяре, а у 2007/2008. року лєм 385 школяре основних школох у Р. Керестуре, Коцуре и Дюрдьове.

 

 

ВИУЧОВАНЄ ИСТОРИЇ У СТРЕДНЄЙ ШКОЛИ

Уж 38 роки у Руским Керестуре иснує стредньошколске образованє на руским язику. Од 1970. по 1977. рок перше робели руски оддзелєня Вербаскей ґимназиї „Жарко Зренянин“, од 1978. року, по школскей реформи основани Образовни центер „Петро Кузмяк“ у Р. Керестуре, а од 1990. року Основна школа и Ґимназия „Петро Кузмяк“. За тоти 38 школски роки стреднє образованє на руским язику здобули вецей як 1 000 школяре. Велька часц з нїх предлужела школованє и закончели висши школи и факултети.

Спрам иснуюцей наставней програми нє предвидзене виучованє рускей националней историї у стреднєй школи. У своїх учебнїкох з историї школяре нє маю Додатки з историї Руснацох, як цо маю школяре основних школох од 1995. року. Медзитим, ученє историї дошлєбодзене на позарядових годзинох на добродзечней основи. Таки годзини, єдну годзину на тидзень, за школярох ґимназиї у Р. Керестуре отримує Иван Пап, професор. Вон источашнє викладал и виклада историю и у руских и у сербских оддзелєньох Ґимназиї „Петро Кузмяк“ у Р. Керестуре.

Спрам словох Ивана Папа, професора, як учебнїки историї ше хаснує „Кратка история Руснацох“ др Янка Рамача и Моноґрафия „Руски Керестур“ др Юлияна Тамаша.

 

 

ВИУЧОВАНЄ ИСТОРИЇ НА КАТЕДРИ ЗА РУСКИ ЯЗИК И ЛИТЕРАТУРУ

У рамикох студийней програми Руски язик и литература на III семестру студенти виучую предмет История Русинох I, на IV семестру Историю Русинох II и на VI семестру Културна история Русинох.

Историю виклада др Янко Дю. Рамач, порядни професор. Тижньово ше отримує 2 годзини теорийней настави и 1 годзина вежби.

Циль предмета История Русинох I на III семестру „же би студенти упознали прешлосц Русинох од найстарших часох – од першого споминаня того етнонима по стредок 18. вику, по початок пресельованя зоз сиверовосточней Угорскей и юговосточней Польскей до Южней Угорскей, до Бачки, Сриму и Славониї“.

Змист теорийней настави шлїдуюци: Восточни Славянє, Снованє Києвскей Руси, Приманє християнства. Мистецтво. Писменосц: прекладательна литература; ориґинална литература: лїтописи, Поуки В. Мономаха, Слово о полку Игоровим. Галицко-Волиньске князовство – його тирванє и историйне значенє. Русини у составе Велького князовства Литви и Польскей – дружтвени и економски обставини. Церковни униї Русинох у Польскей. Дзелїдби Польскей концом 18. вику. Русини у Угорскей – присельованє и дружтвено-економски обставини по стредок 18. вику. Ужгородска церковна уния. Миґрациї Русинох у Угорскей и початки пресельованя до Бачки стредком 18. вику.

При студираню студентом препоручена тота литература:

1. Рамач, Я., Руснаци у Южней Угорскей 1745–1918, Нови Сад, 2007.

2. Рамач, Я., Привредни и дружтвени живот Руснацох у Южней Угорскей  1745–1848, Руске слово, Нови Сад, 1990.

3. Рамач, Я., Кратка история Руснацох 1745–1918, Грекокатолїцка парохия св. апостолох Петра и Павла, Нови Сад, 1994.

4. Жуковски А. – Субтељни О., Историја Украјине, Београд, 2008.

5. Харди, Ђ., Наследници Кијева између краљевске круне и татарског јарма, Филозофски факултет Нови Сад,  Нови Сад, 2002.

6. Скрипти

 

Циль предмета История Русинох II на IV семестру „упознаванє студентох зоз основнима збуванями у прешлосци Русинох у Южней Угорскей од початку їх присельованя до Бачкей стредком 18. вику по 1918. рок и толкованє найзначнєйших цекох и историйних процесох у їх привредним и дружтвеним живоце“.

Змист теорийней настави шлїдуюци: Жридла и литература за историю Русинох у Южней Угорскей. Дружтвено-економски и политични обставини у Бачкей стредком 18. вику. Присельованє Русинох зоз сиверовосточней Угорскей до Бачки. Дружтвено-економски, културно-просвитни и церковно-вирски обставини Русинох у Бачкей у 18. вику. Присельованє Русинох до Сриму у першей половки 19. вику и дружтвено-економски обставини у котрих жили. Русини у револуциї 1848. року. Дружтвено-економски обставини при Русинох у Бачкей и Сриме после револуциї 1848. року и основни тенденциї привредного розвою. Културно-просвитни живот Русинох у Южней Угорскей у другей половки 19. вику и початок културно-националного препороду. Дїялносц Володимира Гнатюка. Миґрациї у другей половки 19. и на початку 20. вику: причини, напрями и пошлїдки. Церковно-релиґийни живот. Русини у Першей шветовей войни и стваряню Кральовини СГС.

При студираню студентом препоручена тота литература:

1. Рамач, Я., Привредни и дружтвени живот Руснацох у Южней Угорскей 1745–1848, Руске слово, Нови Сад, 1990.

2. Рамач, Я., Кратка история Руснацох 1745–1918, Грекокатолїцка парохиї св. апостолох Петра и Павла, Нови Сад, 1994.

3. Gavrilović, S. – Vranešević, B. – Lebl, A. – Gaćeša, N. – Palić, M., Iz istorije vojvođanskih Rusina do 1941. godine, Godišnjak Društva istoričara Vojvodine 1977 (separat), Društvo istoričara SAP Vojvodine, Нови Сад, 1977.

4. Рамач, Я., Руснаци у Южней Угорскей 1745–1918, Войводянска академия наукох и уметносцох, Нови Сад, 2007.

5. Костельник, Г., Liber memorabilium грекокатолїцкей парохиї бачкерестурскей, Грекокатолїцка парохиї св. апостолох Петра и Павла Нови Сад, 1998.

 

Циль предмета Културна история Русинох на VI семестру „упознаванє студентох з основнима збуванями, цеками и процесами културного розвою рускей заєднїци у Кральовини СГС/Югославиї и Социялистичней Югославиї по конєц ХХ вику“.

Змист теорийней настави шлїдуюци: Жридла и литература. Общи културно-национални обставини при Русинох у Южней Угорскей на початку ХХ вику. Снованє Руского народного просвитного дружтва (РНПД) и його културно-просвитна и национална дїялносц. Културно-национални союз югославянских Русинох (КНСЮР): снованє и дїялносц. Културно-просвитни и национални живот Русинох под час Другей шветовей войни. Културно-просвитни и национални живот Русинох у Социялистичней Югославиї. Церковно-релиґийни живот Русинох у Социялистичней Югославиї. Видавнїцтво и медиї Русинох у Социялистичней Югославиї. Союз Руснацох и Українцох Югославиї. Руска матка. Русини у Войводини на початку трецого милениюма.

При студираню студентом препоручена тота литература:

1. Тамаш, Ю., Руски Керестур (1745–1991), лїтопис и история, Месна заєднїца Руски Керестур, Руски Керестур, 1992.

2. Рамач, Л., Културни живот Руснацох у Дюрдьове (1900–2000), КУД „Тарас Шевченко“, Дюрдьов, 2000.

3. Латяк, Д., Двацец пейц роки АРТ-РНТ „Дядя”, Нови Сад, 1995.

4. Латяк, Д., Руске слово 1945–1985, Руске слово, Нови Сад, 1985.

5. Скрипти

 

ЗАКЛЮЧЕНЄ:

Од вкупного числа руских школярох, руску историю виучую школяре основних школох у Р. Керестуре, Коцуре и Дюрдьове и школяре у других местох дзе орґанизоване факултативне пестованє руского язика зоз елементами националней култури. У одвитуюцих учебнїкох за нїзши и висши класи основней школи видруковани Додатки з историї Руснацох, чий автор др Я. Рамач, а за пестованє руского язика зоз елементами националней култури учебнїк з назву „Ход и час” написал др Я. Кишюгас. Предвидзени материяли, спрам свойого опредзелєня, професоре основних школох викладаю паралелно з обрабяньом темох зоз сербскей националней историї, односно викладаю их и окреме на концу школского року.

Методолоґийно представени материяли у учебнїкох комплексно обрабяю руску прешлосц од найдавнєйших часох по нєшка. И то нє лєм историю Руснацох од часу присельованя до Южней Угорскей, алє и давну прешлосц наших предкох, рушаюци од Восточних Славянох, Києвскей Руси, прейґ живота Русинох у Польскей, Галичини и Мадярскей од IХ стороча по 2000. рок. Материяли богато илустровани з историйнима картами, ґрафиконами, фотоґрафиями и малюнками, та оможлївюю и олєгчую похопйованє историйних процесох. Чкода же тоти историйни материяли нє видруковани и у окремней кнїжки же би ю могли купиц шицки заинтересовани особи: руски школяре основних и стреднїх школох котри нє нащивюю наставу на руским язику, руски школяре котри факултативно виучую мацерински язик, руски школяре стреднїх школох зоз рижних местох, студенти висших школох и факултетох и шицки други заинтересовани Руснаци. Така єдна кнїжка би пополнєла иснуюцу пражнїну у воспитованю и образованю руского жительства. Упознала би каждого заинтересованого Руснака о своїх кореньох, походзеню, припаданю и месту у славянским швеце. И источашнє, виключела би части политизованя и манипулованя з руским националним єством, цо их спричиньовали и спричинюю кариєристи и нєприятелє руского народу у Сербиї.

Праве пре иснуюцу пражнїну у образованю, односно нєученя лєбо лєм часточного ученя о своєй прешлосци и националним єстве, барз би було добре уложиц додатни усиловносци и иницировац присподобйованє иснуюцих текстох за видаванє едукативней Рускей историї. Вшелїяк же конєчне слово о такей инициятиви ма нєдавно основани Завод за културу войводянских Руснацох, Национални совит Руснацох, Оддзелєнє за русинистику на Филозофским факултету и Завод за видаванє учебнїкох Сербиї.

(Октобер 2008. рок)

 

 

 

Початок :: Početak :: Home