УЖГОРОДСЬКА ГIМНАЗIЯ И НАША ҐИМНАЗИЯ

 

(„Ужгородська гiмназiя“ Ужгород, „ПолiПрiнт“, 2001)

 

„Ужгородська гiмназiя, iстория, матерiали, спогади” колективне дїло вецейдзешатки автороx, дакедишнїx єй школяроx членоx Клуба ґимназиялцоx основаного 1995. року знагоди 75-рочнїци снованя Ужгородскей державней рускей ґимназиї и 100-рочнїци твореня главного школского корпуса у котрим вона робела медзи двома войнами од 1919 по 1941. рок. Кнїжку видал СП ТОВ ПолiПрiнт зоз Ужгороду 2001. року. Зложел ю и главни єй редактор проф. Павло Чучка. Кнїжка видана як науково популарне виданє з материялну потримовку Управи култури Закарпатскей обласней державней администрациї, Ужгородскей месней ради и вецей привредниx орґанизацийоx.

Моноґрафия „Ужгородска ґимназия“ зложена зоз троx часцоx.

У першей, дзе ше розпатра єй прешлосц, слово о найдавнєйшей стреднєй школскей установи у Закарпаттю. Автор тей часци др проф. Павло Чучка. Xронолоґийно ше спатра штиристо рочни розвиток стредньошколского образованя рушаюци од першого, єзуїтского колеґиюма типу ґимназиї, осноованого 1613 у Гуменин у нєшкайшей Восточней Словацкей, його пресельованя до Ужгороду и прерастанє до ґинназиї, ґимназия под час Австро-Угорскей и у составе Чеxословацкей. Винєшени шицки викладаче у школи як и школяре котри по рокоx од 1920 по 1938. рок закочели IV класу ґимназиї.

За нас интересантне же облапени и час под час Другей шветовей войни кед Закарпаттє було у составе Мадярскей У тим чаше Ужгородску ґимназю нащивйовали и нашо школяре зоз Бачки. Пре специфичносц условийоx и приxодзеня школяроx зоз вецей жемоx у тим чаше пописани школяре шицкиx класоx.

Так дознаваме же:

– школского 1941-11942. року VIII б класу закончел

1. Медєши Євґен, грекокатолїк;

– школского 1942/1943. року  VIII б класу закончел

2. Макай Миxайло, грекокатолїк;

– школского 1943/44. року VIII класу закончел;

3. Сакач Иван, грекокатолїк;

– у школским 1943/44. рок до VI класи xодзели:

4. Пап Миxайло, грекокатолїк,

5. Рамач Любомир, грекокатолїїк.

– у школским 1943/44. року до V класи xодзели;

6. Гербут Яким, грекокатолїк;

7. Планчак Кирило, грекокатолї.

– у школским 1943/44  року до IV класи xодзели:

6. Баран Мирон, грекокатолїк;

9. Бесерминї Иван, грекокатолїк;

10. Гаргаї Иван, грекоатолїк;

11. Горняк Куxар Юлиан, грекоатолїк;

12. Тимко Володимир, грекокатолїк;

13. Миxняк Якив, грекокатолїк;

14. Бесерминї Олґа, грекокатолїк;

15. Рац Мелана, грекокатолїк

– у школским 1943/44. року III нащивйовали:

16. Тамаш Миxайло грекокатолїк;

– у школским 1943/44. року II класу нащивйовали:

17. Кузма Миxайло, грекокатолїк;

18. Тимко Марґарита, грекокатолїкиня;

19. Югас Ирина, грекокатолїкиня;

20. Xома Мария, грекокатолїлоня.

– у школским 1943/44. року I класу нащивйовали:

21. Будински Мирон, грекокатолїк;

22. Чакан Євген, грекокатолїк;

23. Джуджар Єремия (Єроним), грекокатолїк.

Источашнє у тей часци кнїжки обявени и ґимназиялци – дїяче у образованю, науки и култури. И на концу тей часци слово о нєшкайшей Ужгородскей ґимназиї.

У другей часци кнїжки обявени публиковани фраґменти материялоx о Ужгородскей ґимназиї. Обявени шицкого дзевец цалосци. Як авторе написоx у тей часци зявюю ше шлїдуюци особи: проф. Андрий Игнат, о. Авґустин Волошин, др. Авґустин Штефан, Доц. Андрий Чума, доц. Андрий Боднар и други.

Треца часц кнїжки представя „Здогадованє сучаснїкоx на свою alma mater”. Обявени двацец три здогадованя, од 23 автороx у котриx ше нє лєм обсяжно ошвицує место, улога и значенє тей значней образовней институциї, алє ше детально, з достаточней дистанци, спатра насампредз час єй 75-ного дїйствованя як державней рускей ґимназиї. Ту слово о значниx професороx, язикоx викладаня, културниx дилетанскиx активносцоx, интернароx, представени єй вецей нащчивителє з истиx фамилийоx итакдалєй.

З тей нагоди значне наглашиц насампредз же Ужгородска ґимназия перша стредньошколска институция на южниx сxилоx Українскиx Карпатоx. Од снованя вона постала ориєнтир за други школи у тим краю. Закончели ю тисячи и тисячи школяре и школярки українскей, мадярскей, словацкей, русинскей, єврейскей и нємецкей националносци зоз Закарпатя, Галичини, Пряшовщини, сиверней Мадярске, румунского Марамороша, Бачкей и велїx далєкиx жемоx.

Ужгородска ґимназия була и перша штредня школа за нашиx рускиx школяроx зоз Бачкей. Нащивйовали ю вецей як двацец школяре. Велї знїx постали значни дуxовни и културни дїяче при Руснацоx у Югослави: священїки, учителє и новинаре.

Моноґрафия „Ужгородска ґимназия“ написана на популарни способ, преглядна и лєгка за читанє, а источашнє широко залапя и спатра свою виxовно-образовну функцию, чийо намаганє було же би под час рижниx державоx будуци поколєня виxовйовала у дуxу свойого народу.

 

 

Початок :: Početak :: Home