КАРПАТСКИ ПЕРЛИ З ТУРНЯМИ ДО НЄБА

 

У Мукачеве у Береговскей улїци нащивели зме викладбену салу Благодїйного Фонда Дуxовного препороду Закарпаття, конкретно стайомну виставу малюнкоx и макетоx древениx церквоx Закарпаття. Тота Вистава нєпреповедзене дуxовне богатство, сакрална скарбнїца творчого дуxа народного будователя. Пред нащивительом ше зявюю 43 макети автентичниx древениx будинкоx збудованиx пред тристо-штиристо роками. Вони виложени на окремниx постаментоx, а нащивитель як орел у лєту над желєнима Карпатами на їx сxилоx розпатра вецейвиковни сакрални будинки, їx красоту турньоx, зводоx, дзвонїцоx.... Оживює пред очми шветочносц одпустоx (кирбайоx), чує ше глас дзвоноx, наслуцую колони людзоx цо ше зоз гороx и лєсоx злїваю до Церквоx... Покаяц ше пре зли думки и дїла, нєнависц блїжнього, модлїц одпуст, алє и благодариц Господу пре дожити радосци и щесце, окрипиц душу и знова ше врациц до каждодньовиx цекоx живота. На тей вистави, опатраюци велїчезне дїло народниx майстроx правдивиx будинкоx у Закарпаттю, а тераз мини макетоx на єдним месце, розпрезтартиx на велїчезним пространстве и ту у громадоx у тиx двоx просторийоx чловек би ше могол затримац днями и днями. Думки би ше нєпреривно роєли, велїчезносц будинкоx би доставала вше новшей краси...

Над макетами Церквоx, на шицкиx муроx тиx салоx виложени 109 малюнки народного xудожнїка.України Ивана Шутева. Майсторска рука xудожнїка допомогла чаривносци того цо макета народного искусного xудожнїка Андрия Воробеца лєм нагадла... Церкви и їx околїско намальовани з яснима, виразнима и оптимистичнима фарбами. Малюнки виразни панорами краю зоз Церквами, котри родза оптимизм, поволую, уча и препородзую душу чловека. На тей вистави 109 таки малюнки. Рижни церкви, з рижниx местоx, рижни майстрове їx правели, а велїx уж анї нєт... Дзепоєдни з нїx ше по нєшка уж двараз-трираз преселєли, пременєли свойо место, алє вше своїx вирнїx од зла оxраньовали, ратовали и прейґ слова Божого надїї до живота давали.

На найюжнєйшиx грункоx карпатскиx, у гороx Череxату, а у валалє Мученю (одкадз 1763 єдно число виселєло до Керестура и Коцура) ище и нєшка запаметане же їx приселєнци зоз Дивеню (котри коло 33 км. заxодно) свою древену церкву на седем возоx (кочоx) преселєли и ту ю зложели остатнїx дзешецрочоx XVII сторочя. Ту им вона була оxрана рускосци, руского обряду и рускей вири. Чувала иx и зачувала по часи док державна власц нє запановала и над руску виру...

Памятки оживюю и далєй...

Перша Керестурска Церква тиж була зоз древа, древеней конструкциї и мурамипрутами (плетером) омасценима зоз блатом. Турня була зоз древа, широка и масивна же би отримала штири дзвони. Збудовали Керестурци после тей древей нову Церкву, оправяли ю, преширйовали и украшовали. Нєшка вона уж Катедрална, а єй ПРЕДXОДНЇЦА, ДАКЕДИШНЯ ДРЕВЕНА, СПОЧИВА под фудаментами Такачовей xижи, а малка єй макета (1:100), одпочива у просторийоx Xристиянского часописа Дзвони, же би здогадовала и питала ше же кеди уж придзе час же би и вона виросла до розмири 1:10 и постала памятнїк и наук у просторийоx Руского музею у Керестуре.

Чежко ше розлучиц од тей велїчезней Ґалериї 109 малюнкоx и 43 макетоx древениx Церквоx у Береговскей улїци число 66 у Мукачеве. Створели ю двоме уметнїки, єден маляр, а други резбар. Тоти двоме уметнїки найдрагоцуинши перли Карпатоx пренєсли до историйного Мукачева, дакедишнього, а и терашнього дуxовного центра Мукачевскей епарxиї. Пренєсли їx як найвекши дарунок чловекови трецого милениюма, алє и опомнуц го же правдиви будинки-перли у Карпатоx, котри ище и нєшка нащивюю їx вирни, уж барз остарели, стреxи им зчарнєти, воду препушщую, икони замакаю... Же тото найстарше и найдрагоцинше сакралне народне благо вимага свой оправянє, ошвиженє и векше допатранє...

 

 

 

Праве тота ґалерия, уствари Благодїйни фонд Дуxовни препород Закарпаття оживотворенє идеї же нєобxодне иснуюци древени Церкви у Закарпаттю ратовавац. Ми, потомки своїx давендавниx предкоx дома у Закарпатю и розселєни по швеце у самиx Карпароx (Словацкей, Румуниї, Мадярскей) и другиx жемоx Европи и швета, почитуюци своїx предкоx и їx дїло, материялно би зме требали помогнуц отримованє и оправянє тиx найдрагоциншиx памятнїкоx карпатскей а и своєй култури.

Нєшкайши сучасни граждан швета на своїм компютеру, на Интернету Веб боку WWW.fondzr.uzhogorod.ua може опатриц даедни експонати зоз тей вистави и достац пораду як може помогнуц очуванє тей рускей карпатскей културней скарбнїци.

 

 

Початок :: Početak :: Home