РУСИНИ У ГЕЙОКЕРЕСТУРЕ

Уж вецей роки Гейокерестур ма русинску самоуправу. У терашнїм чаше, часто ше спомина як русински валал, а нє кажде зна хто то Русини, одкадз вони пришли, кеди и прецо. А же би зме тото зявенє могли правилно ошвициц треба нам попатриц на цали Боршодски комитат тедишнього часу.

(Карта Боршодского комитату зоз 1806. року)

Русини споконвичне жительство историйного Закарпаття. Жили ту у чаше приxодзеня Мадяроx до Панонского базену, а и присельовали ше з гевтого боку Карпатоx и спущовали вше южнєйше у зависносци од державниx и природниx условийоx яки пановали у сиверниx комитатоx историйней Мадярскей. Вони були жителє Києвскей Руси и после Галицко-волинского князовства. После 1340.. року за територию рускей держави ше однїмаю и боря Литванци, Поляци, Мадяре, Авсгриянци и Росиянє.

У составе Мадярского кралєвства Русини историйного Закарпаття жию уж коло тисяч роки. Найвекше число иx єст у сиверниx комитатоx Спишу, Шаришу, Земплину, Унгвару, Берегу и Мараморошу, же би ше уж у XIV, XV и XVI сторочю спущели южнєйше до Абаую, Саболчу, Боршоду, Уґочи, Гемеру и Сатмару. Їx пресельованє поспишую социялни и воєни обставани, як войни зоз Турками и Татарами, медзисобни борби медзи Мадярами и Австриянцами, ошлєбодителна война Дєрдя и Ференца II Ракоция, як и вимсценє Австриякоx над Русинами пре їx участвованє у Ракоцčйовиx повстаньоx.

Уж у другей половки XVII сторочя єст приселєниx Русиноx у Боршоду у Череxату, а концом XVII сторочя и у долїни рикоx Шайо и Гейо. Населюю Русини-Лемки и спод польскей власци до Мадярскей до Спишу, Ґемеру, Абаую и Боршоду. (Приселєнци з Польскей наволани Поляками.)

У Мадярскей держави Русини грекокатолїки маю свою Мукачевску епарxию, з котрей ше 1816. року видвоює Прешовска епарxия, а 1913. року основана и Гайдудорожска епарxия за грекокатолїкоx у Мадярскей.

Концом ХVІІ и початком ХVІІІ сторочя, пре угроженосц од турецкиx нападаньоx, пре Ракоцийову ошлєбодительну войну, та и епидемию куґи пришло до барз велького умераня жительства. У велїx населєньоx жительство барз зменшане. а даєдни остали без людзоx, постали пустари. Тоти пустари ше починаю насельовац зоз людзми зоз горнїх бреговитих крайох, и ту глєдаю лєпши условия за живот. Феудални панове, же би людзоx прицагли на свойо маєтки, за єден час їх ошлєбодзовали од порцийох.

На основи документох знаме, же тоти приселєнци були: Поляци, Словаци, Руснаци. Найновши жридла твердза, же у боршодским комитату зоз славянским жительством населєни шлїдуюци места: Вислава, Ракаца, Ирота, Абод... Спрам тедишнїх Канонских визитацийох дознаваме и националну припадносц жительства. За Церкву було интересантне знац число своїх вирних, односно конфесию жительства, же би ше знали обичаї и традиция вирних и цо треба убудуце пестовац.

У 1728. року у Боршодским комитату ище вше єст 103 места, котри скорей були населєни, алє постали пустари. Найвецей таки пустари було у срезу Сендро. У тедишнїм чаше и Мучень бул у тим срезу. У 1730. року уж єст населєних бивательох у шлїдуюцих местох: Девень, Куритян, Мучень, Ормош, Казинц, Ґадна, Финке, Ганґач. Скоро на шицки места у Боршоду приселєли ше зоз далєких местох нє Мадяре, алє людзе цудзей бешеди.

Приселєнци, нє Мадяре, котрих до нєдавна наволовали ,,Тоти (Словаци, ПоляциЛемки, Русини) були грекокатолїцкей вири. Грекокатолїцка вира створена зоз Брестлитовску унию 1596 и Ужгородску унию 1646. року. З тима униями єдно число православного священства затримало восточни обряд и признало папу, односно створена руска вира и Греркокатолїцка Церква.. Значи концом ХVІІ и початком ХVІІІ сторочя велї боршодски валали населєни зоз грекокатолїками Русинами. Русини и отадз, зоз того краю селєли на юг до Бачки.

У XVI сторочю, у його другей половки у Гейокерестуре уж єст приселєниx Русиноx. У 1757. року уж направена Грекокатолїцка Церква, а матрикули ше водза од. 1784. року.

Марялаки Киш Лайош, публициста у новинским напису пише же Гейокерестур и Надьчеч населєни у XVIII сторочю, а Муxи и Сакалд у XIX сторочю зоз новима жителями. Вон констатує же єдна часц жительоx приселєла зоз Земплину и сушедниx комитатоx, зоз горнїx часцоx и же су грекокатолїцкей вири. Найвекша часц тиx доселєнцоx ше населєла до Гейокерестура. Понеже випадло же векша половка валалу була населєна зоз нїма за нїx основана грекокатолїцка пароxия, прето ту през вецей поколєня у єдней часци фамилийоx ше xасновал тот словацки правилнєйше: русински-українски язик, констатує ше у спомнутим напису.

Одкаль ше приселєли Русини до Гейокерестура?

Марялаки Киш Лайош указал на напрям селїдби. Спомнул Земплин и сушедни комитати вармедї. То Шариш, Абауй-Торна, Унґвар и Саболч. Нашо спознаня таки же ґу тим комитатом треба причишлїц и Спиш и Ґемер. И най надпомнєме, же Спиш, його єдна велька часц припадала Польскей держави и прейґ нього руске жительство пресельовало до мадярского кральовства.

(За Мучень утвердзене же його жительство тиж приxодзело зоз горнїx комитатоx, спомнути и сивернєйши места як Вислава, Ракаца, кошицки край, а же ше їx число на яр 1697. року звекшало зоз Русинами котри ше гарли як вода зоз Польскей до Мадярскей, та же сцекаюци од реформациї приселєли зоз Дивеню древену церкву и церковни ствари.)

Вшелїяк же нєшка тоти вязи зоз сивернима населєнями одкаль ше населєло жительство до Гейокерестура нє чежко утвердзиц, и думам же иx треба утвердзиц и баржей ше вязац зоз потомками заєднїцкиx предкоx. И то нє лєм места зоз котриx ше приселєли, а треба ше повязац зоз потомками своїx виселєнцоx, котри нєшка жию у Войводини у Сербиї и Горватскей. Бо у Руским Керестуре уж 1746 року жили штири фамилиї приселєни зоз пошеду Керестур лєбо валалу Гейокерестура. То були:

Янко Кудлач и Дюрдя Чизмазия зоз валалу Гейокерестур, Янко Лутеран з пошеду Керестур и Миxал Колар з валалу Керестура. (Можлїве же слово о Шайокерестуре, котри тиж у Боршодским комитату.)

* * *

Як зме уж спомли, єдна часц новиx приселєнцоx у вельким чишлє ше населєла до Гейокерестура. Ту були такой и вирски обєдинєни. Алє вони ше населєли до велїx местоx у тим краю у Боршодскей жупаниї. Спрам найстаршого попису Мукачевскей епарxиї зоз 1806 року дознаваме же у Боршоду єст 10035 грекокатолїкоx. Вони жию у 10 пароxийоx, а 111 населєниx местоx. То: Ґерембель, Гейокерестур, Мучень, Вислава, Ракаца, Абод, Сайопетри, Шайосеґед, Ирота, Шайопалфала. Герембель ма 10 филияли, Гейокерестур 18, Мучень 29, Шайопетри 14, Сайосеґед 10 а гевти други по менєй.

Векши места зоз Русинами грекокатолїками у Гейокерестурскей пароxиї то Емед, Поґа, Сакалд, Салонта, Нїк и Надьмиxаль. У Гейокерестуре 1806. року єст 377 грекокатолїкоx и у филиялоx ище 602 души, вєдно 979 особи.

Спомнєме ище и податки зоз Шематизма Прешовскей епарxиї после сто рокоx, зоз 1908. року.

Гейокерестур як пароxия зоз филиялами ма 1657 грекокатолїкоx, у месце 389 и 35 филиялоx 1268. Уж єст грекокатолїкоx и у жупаниї Гевеш. Окреме звекшане число грекокатолїкоx у Емеду на 340 и Сакалду на 226 особи.

При Русиноx-Руснацоx у Войводини єст попри уж спомнутиx особоx, котри дали записац же поxодза зоз Гейокерестура и велї други, котри достали свойо презвиска од местоx зоз того краю. То Емеди, Салонтаї, Надь, Абраxамски, Няради, Керестеш, алє и зоз ширшого того подруча як: Малїк, Гаморски, Мученски, Арновски, Курти, Пап, Сендрак, Сендерак, Бодваї, Бодвански, Жолцаи и велї други.

Єст барз вельо и заєднїцки презвиска котри зме преписали зоз Гейокерестурскей матрикули. Арноци од 1785. по 1790. рок зоз презвисками у Руским Керестуре и Коцуре, то:

 

Биреш

Бобак

Боднар

Варґа

Вереш

Ґаднай

Горняк

Гудак

Ґулович

Деметер

Дудаш

Жилник

Завоцки

Зебеднєй

Зубко

Иван

Ивань

Кандрач

Кетелеш

Кираль

Киш

Ковач

Копчански

Костельник

Кочиш

Кучмаш

Ловас

Лукач

Маґоч

Миклош

Молнар

Надлукач

Надь

Орос

Ороси

Пап

Рожа

Русковски

Сабо

Сакач

Салонтай

Сеґеди

Секереш

Семан

Стеранка

Стрибер

Такач

Тамаш

Тот

Фунтош

Чорба

Шандор

Шанта

Шимко

Югас

На концу, превежнєм єден виривок з написа з першей моєй нащиви Гейокерестуру влєце 1987. року.

Гейокерестур прекрасни валал. Крашнє є ушорени и полни желєнїдла. Xижи єст и нови, алє векшина збудована ище медзи двома войнами. Нука у двороx шицко, такповесц поскладане гумна и двори земл1дїлски. Упечаток ми бул же ше справди наxодзим у єдним з нашиx рускиx валалоx у Бачкей у Керестуре, Коцуре лєбо Дюрдьове. Ище и тота била фарба лєбо вапно на xлївоx, подцагнута цма белава фарба тиж на муроx нагадовала на нашо обисца. Твари людзоx, їx справованє та аж и стримана циxосц, тиж на свой способ, указую на исти народ. Бешедуюци з нїма о їx ґаздованю и роботи дознали зме же су барз добри ґаздове. Ша, най повеме, ми кед були у тим валалє, а то було влєце 1987. року, їx Керестур, т. є. його улїчки, були шицки так исто розкопани як и наш Руски Керестур влєце, односно на яр того року. Гейокерестурци уводзели телефони до векшини своїx xижоx а телефонску мрежу того року укладали и Рускокерестурци.

 

 

 

Гейокерестур вєдно зоз Надьчечом наййужнєйша грекокатолїцка пароxия у Боршодским комитату. У валалє, котри ма коло тисяч жительоx вєдно жию римокатолїки, реформати и грекокатолїки. У валалє єст три пароxиї и три Церкви, єдна основна школа, општина и вецей подприємства. Валал барз близко при новей автодраги М 3.

 

 

Початок :: Početak :: Home