ЛЕМКИВСКА СТИНА ПЛАЧУ

 

Музей у Зиндранове вираз велїчезней любиви Ф. Ґоча до власного вигнатого народу, родимого краю, любиви Лемка и своїх Лемкох у споконвичней Лемковщини. За Музей подаровал цале старе свойо ґаздовство, хижу, хлїв, орудия и шицки ствари, двор и заграду. Справди, Ф. Ґоч створел свой власни, алє и єдинствени и єдини Музей Лемковскей културих у Лемковщини и на швеце! Сам обезпечовал експонати у своїм Зиндранове, сушедних валалох, на розвалєнїскох скорейших Церковох, поваляних и преораних теметовох...

Fedor%2520Goch1Прешвечовал своїх сушедох до значносци Музея, примал од нїх ствари за музей, куповал експонати, складал их и розмесцовал по змисту, оформойовал вистави. Шицко стварял у своїм дворе и своєй загради пре себе и госцох же би нїхто з вонка нє розказовал. Основал Музейне товаришство, бул му глава, а у Музею живи експонат, пооблєкани у шветочним народним облєчиве, главни толмач.

 

Ф. Ґоч бул и остал правдиви Лемко, запатрени до своїх предкох, их звичайох и традициї. И борец за шицко лемковске мелодию, шпиванє, танєц, облєчиво, окреме бешеду, за шицко свойо народне! Озда прето по нєшка Музей и Ф. Ґоч остали з вонка вплївох рижних националних и державних интересох. До Музейного товариства нє придружене анї Обєднанє, анї Стоваришенє Лемкох Польскей, та щиро, анї польска держава. Правда Окружни музей зоз Кросна, з часу на час помага, алє и одмага дїялносц Музею. Насампредз, з власнима моцами Музейне товариство зоз Зиндранова видавало часопис квартальнїк Загорода, потим материялно його видаванє потримало Министерство култури ДМН, вец му нєдодзелєло средства за видаванє та после вецей як дзешец рокох виходзеня, од числа 2-4 (41-43) од 2004. року часопис престал виходзиц. О Музею ше нєшка (2009. року) знова стара держава та и материялно подпомага Швето култури и традициї Вiд Русаль до Яна.

Знам и видзим цо сце робели и створели за свой народ Федоре, а од чого сце жили? запитал сом ше.

Од роботи на своїм селянским ґаздовстве. Орал сом, садзел и шал, кошел и траву и пшеницу, вирастал статок, предавал... Старал сом ше о Музею, плацели ме як могли... Якошик ше жило. Супруга робела у школи, а синове росли и наросли до хлопох. Младши Боґдан предлужел мою роботу и з мою любову водзи старосц о Загоради.

 

Lemki,%20Krosna%202

Експонати зоз селянского ґаздовства прерабянє лєна и конопи

 

Загорада, а то по Федоровим значи Музей Лемковскей култури у Зиндранове, за 40 роки свойого иснованя постал найдрагоцинша жемчужина (перла) польскей Лемковщини, скарбнїца Лемковскей материялней и духовней култури. Гоч єст нєшка од 5-6 тисячи Лемкох на Польскей Лемковщини, дух тисячох стоткох, предмети зоз їх живота, ґаздованя и войованя, облєчиво, ярма, церлїци, кросна, писанки, образи, кнїжки, молитвенїки, пацерки, гомбалки и колїски ЖИЮ у Музею у Зиндранове и Лемковщини!

 

Lemki,%20Muzej,%20II%20vojna

 Експонати шведкове Другей шветовей войни

 

О Музею старац ше почала и держава кед Ф. Ґоч уж зуновал и кед лемковска явносц вимагала охрану створеней лемковскей святинї. У тим 2009. року Ф. Ґоч преславел 80 роки свойого живота. Найвекши почесци и припознаня достал од своїх приятельох Лемкох, котри пришли на музейну шветочносц култури Од Русадльох до Яна, юлия мешаца 2009. року.

*

Нєшка Музей Лемковскей култури у Зиндранове ма 18 експозициї (вистави, виклади, представяня). Заграда правдиви СКАНСЕН. (Музей под одкритим нєбом). Його змист творя тоти виставни цалосци:

1. Хижа, 2. Конярня, 3. Предавальня, 4. Кухня, 5. Хлївок, 6. Мала карчма, 7. Каплїчка, 8. Витерняк, 9. Пила, 10. Ярґань, 11. Мур зоз крижами Лемковски мур плачу, 12. Студня зоз журавльом, 13. Кошнїци, 14. Памятнїки жертвом Явожно и Тарелгофу, 15. Камена биста Мариї з Исусом, 16. Остатки звалєного памятнїка, 17. Новозбудовани памятнїк Дуклянскей битки, 18. Почесна табла лемковским дїячом.

У составе Музею и Єврейска хижа з виложенима еспонатами о живоце и пребуваню Єврейох нє лєм у Зиндранове алє и у Лемковщини.

Я би повед, же часц Музея и перша збудована Православна Церква на Лемковщини после виганяня Лемкох зоз свойого краю. Место очкодованей древеней Церкви под час Другей шветовей войни и єй руйнованя, збудована нова зоз цеглох 1985. року.

 

Lemki,%20Cerkva,%20tabljickaТОЙ ХРАМ

СВЯТ. О. НИКОЛАЯ  ПОБУДОВАНО В ПАМЯТЬ 

1100-ЛIТ ХРИСТИЯНСТВА

НА ЛЕМКIВЩИНI I 1000-ЛIТ ХРЕЩЕНЯ РУСИ

*988 1988 *

СЕЛО ЗИНДРАНОВА 1985

 

Музей найвекши шведок лемковского страданя! Кажди експонат полни зоз змистом... Источасно и смутним и радосним. Виложени є же би здогаднул на щешлїви живот у власним доме и завичаю и указал на нєприятельски поступки и страхоти!

 

Lemki,%20mur%20placu

Пред Лемковским муром плачу

 

Мур зоз виложенима поламанима хрестами з каплїчкох и церковних турньох, надробних памятнїкох розваляних и преораних теметовох, як и мур Єрусалимски, правдива Лемкивска стина плачу! Насампредз пре зраду Христових поукох и польскей комунистичней нєнависци спрам Лемкох и їх вири, чесних и правдивих християнох. При тим Муре треба ше нє лєм модлїц и плакац, алє аж нарикац и врещац! И пре тих цо страдали, алє ище баржей пре тих цо тот народ вигнали и розселєли по Польскей, Церкви и хижи им валяли, валали и теметови нїчтожели з намиру же би и народ знїчтошєли и кажди му шлїд висцерали!

Lemki,%20Ziti%20i%20umirati

Ф. Ґоч, М. Жирош и Вл. Максимович

 

Спреведли ше польски велькоможни панове!

Нє, нє можлїве знїчтожиц чесни народ! Народ, котри люби свой род, предкох, їх и свой завичай, традицию и власну културу!

 

Тот музей, як найдрагоцинши памятнїк-швицарнїк на побрежю лемковского и чловеческого океану клїпка, сиґнализує и ориєнтує каждого Лемка! Учи го як треба любиц своїх предкох, свой род и свой народ!

Претходни                                                                                                           Предлужує ше

 

Початок :: Početak :: Home

 

 

 

counter for wordpress