ЛЕМКИВСКИ СКАНСЕН У ЗИНДРАНОВЕ

Хижа у дворе, двор у загради, заграда у Зиндранове, Зиндраново у Лемковщини, Лемковщина у Польскей. У найюговосточнейшей часци Польскей, у Нїзких Бескидох у прекрасних горох Карпатох. Правда, на сиверним боку Карпатох, бо южни нєшка у Словацкей и Українским Закарпатю.

Карпати єдинствени бреговити венєц, чувар Панонскей нїжини. Вони зоз сиверу обколєшую европску житнїцу, а вше були и стража од азийских напаснїкох. Тисячи и тисячи роки, Карпатски Бескиди у своїм раю и шерцу медзи Поляками и Словаками чували горски руски славянски народ – Лемкох. Давендавно - вельку громаду! Нєшка, лєм даскельо дзешатки стотки свойого жительства, своїх Лемкох. Тих упартих и щешлївих Лемкох, котри вихасновали хвилькову можлївосц и змогли моци врациц ше на свою споконвичну жем.

Часц зоз авто карти з означенима местами котри зме нащивели у Польскей авґуста мешаца 2009/року

Нєшка вельо вецей єст розселєних Лемкох по Польскей и на южним боку Карпатох-Бескидох у Словацкей и Закарпатю як у Польскей Лемковщини. Числа твердза же барз вельке число Лемкох єст у швеце – у ЗАД и Канади.

Спознали зме судьбу Лемкох у Польскей Лемковщини.

Тераз, ту у тим Музею СКАНЦЕНУ, Музею любови до свойого народу маме нагоду видзиц и спознац дакедишнї живот Лемкох, їх материялне и духовне богатство, правдиви ґаздовски и дружтвени живот, памятнїки жертвом Талергофу и лаґру Явожно, спознац войованє процив фашизма и опатриц нови памятнїк Лемком, жертвом Дуклянскей битки, воєни «трофеї» та и фотки двох катох: Гитлера и Сталїна, алє и Лудвиґа Свободи, ошлєбодителя...

Музей Лемковскей култури у Зиндранове – Памятни мур и Памятнїк Лемком, жертвом Дуклянскей операциї. При Муре М. Жирош, а при Памятнїку Ф. Ґоч снователь Музею

Велї думки ми ше круца у глави, пред очми ми нєпреповедзене виложене богатство о живоце «Европских Индиянцох», виков-вичних страданьох того нашого народу, а одгаднуц нє можем прецо ше то шицко збуло, дзе настал «куршлус», прецо нарушени добросушедски одношеня и християнски морал!?

Прецо тельо нєнависци у тим християнским швеце? Чи буц католїк, значи, нєнавидзиц нє католїка? Думам же вира єдна, алє Церкви два, або три (и Грекокатолїцка), народ єден, а пенєж шицким хиби, вше го єст мало?

Зиндраново иснує уж велї стотки роки. Жил у нїм вше исти народ - Лемки, Русини, Українци. Прияли християнство восточного обряду, вец постали и були велї стотки роки Грекокатолїки, же би, наздаваюци ше векшей охрани з боку Православней церки – знова дзепоєдни постали православни. Тото врацанє на православє збуло ше у тей евфориї, кед по Першей шветовей войни баржей запановал славянски дух, а Православна церква тот дух явно виражовала.

Польске католїцтво було седмоглави Шаркань! Грекокатолїцка церква чувала себе и народ, або баржей себе як народ. Баржей войовала пре себе! Знала за Шарканя, алє себе як жертву баржей видзела у православю!? Можлїве же ту ключ одгадки задатей загадки?

Лемко и Галичан у Польскей, гоч як ше «Шаркань» намагал зтаманїц руски род, нє дал ше знїчтожиц, одуперал ше, войовал. Православна и Грекокатолїцка церква були источасно и охрана рускосци. Рускосц витворела нєнависц польских Панох. И єдних и других, и латинских (католїцких) и польских (державотворних).

Лемковска Православна церка у Зиндранове, збудована 1985. року

Шицко то почало ище давень-давно прейґ латинизованя, польского забераня Галицко-Волинского князовства од половки 14 стороча, та по Австрийске заберанє дакедишнєй рускей жеми, же би ше єден час обставини улагоєли, а з новим доставаньом рускей жеми, Польска розпочала зоз «конєчним ришованьом руского (лемсковского и українского) питаня». З пресельованьом зоз гранїчних подручох спрам України спрам пакту Гитлер-Сталїн ище 1939. року, вец по Другей шветовей войни спрам догварки медзи Сталїном и комунистичну Польску зоз депортованьом українского жительства з Польскей до Совєтскей України и на концу, з войску розсельованя Українцох (Лемкох и Галичанох) по сиверней и заходней Польскей.

Народне традицийне облечиво Лемкох

Нєшка уж вецей як 40 роки жиє Музей Лемковскей култури у Зиндранове. Правдиво жиє. Нащивюю го виселєни Лемки и любителє лемковскей култури зоз України, Словацкей, Сербиї, Горватскей, Босни, ЗАД, Канади и цалого лемковского швета.

Нєт нєшка вельо Лемкох на Лемковщини, алє нєпохоплїво яке ше вельке число Лемкох зидзе на «Лемковску ватру» до Ждинї и Музейне швето «Од Русадльох до Яна» у Зиндранове. И того, 2009. року, 25. и 26. юлия, на импровизованей сцени у загради Музея фолклорне богатство Лемкох представели осем ансамбли, медзи нїма и два лемковски колективи зоз Словацкей («Маковица» зоз Свиднїку и «ТОН» з Медзилаборцох) и єден «На драбини» з України. Попри фолклорних точкох дзецох, младежи и старших - граня, шпиваня и танцованя, нащивителє могли накупиц малюнки Карпатох и древених церквох, вишивани кошулї, блузни, лайбики, лемковске облєчиво, сувенири зоз древа, керамику, кнїжки, часописи... И погосциц ше з лемковскима єдлами.

Претходни Предлужує ше

Початок :: Početak :: Home