КАРПАТСКИ ЗАМКИ РУСКА ТРАПЕЗА

(Драгопис з Горнїци)

 

Нєт одпочивку на нашим путованю. Думки лєца, сцекаю... Бежи авто по ровним асфалту. Горизонт ше зменює. Напрез нас раз брег, вец рична долїна, ровне ричне польо. Погляд унапрямени на драгу, а думки дзешка далєко, гет за тима горами и риками, дзешка у прешлосци, давней и блїзкей...

Погляд з авта ше застановел на руйнованих мурискох давен-давного замку. Стирча на верх брега муриска до нєба. На верху брега випендрана руска трапеза и руска история!

Хто там горе, кеди и з яку технїку збудовал тоти муриска?

Хто наказал, а хто правел?

Прецо аж так високо?

Збудовани су, озда, пре охрану, алє од кого? Од странского завойовача чи гнобеного поданїка?

Вилєтую питаня як пчоли за матку на свадзебним вешелю. Млади рой згуркнул на свадзебну драгу... Заквачел ше на найнїзши конар велїчезного ореха. Застановени дальши лєт! Орехов пан гамишно надмудрел рой, влапел го, змесцел до кошнїци и почал ше облїзовац... Будзе меду, будзе

Пан, найвисши мадярски жемни пан, краль, та його заслужни вирнїки: мадярски маґнати, велможе, ґрофове, латински епископи шветовна и духовна свита, так исто зробела зоз своїма роботнима пчолками, своїма рускима поданїками. З їх ґаздовствох и домох вимагала створени з Божу помоцу жемни блага, а требало их вше вецей и вецей.

Жемни пан цудзим паном, своїм поданїком роздзелєл нашу Горнїцу. Подаровал им бреги, лєси, рични долїни и шицки живи єства риби у води, птици и жвири у лєсох, людзох у валалох и городох.

Краль вимагал вирносц, одданосц и пожертвовносц... Вичну потримовку, войско и войованє за кральовство и краля! Дар за дар!

Нашо предки на Горнїци на таки способ у ХIII початком XIV стороча достали место своїх, руских цудзих, латинских панох. Розкошних цудзей натури, вири и звичайох. Жемних панох з божеску моцу без людских чувствох и чесци, панох цо нє могли лєбо нє сцели зрозумиц поданїцки труд и їх трапезу при стваряню основних продуктох за живот. А тоти продукти однїмало войско, вимагал пан, глєдало священство. Шицким вше було мало, а за поданїка, селяна, крипака мало оставало. Народ гладовал, хоровал и вимерал, а панство ше госцело, вешелєло...

Красна гирка при Рожняви у Словацкей (септембер 2008. року)

 

Єдна з найчежших обовязкох наших предкох на Горнїци була панщина, робота на панским. Керчени лєси, обрабяни поля, правени и ушорйовани городища, одбранбени места (фортециї)... Будовани камени замки, палати, куриї. Замки-твердинї будовал шицок народ: хлопи, жени, дзеци, ґравидни жени, мацери з дзецми на рукох, дїдове, баби... Будованє замкох-твердиньох була найчежша робота, найвекша трапеза. Требало на верх брегох, на їх возвишеня виношиц каменє рижней велькосци, виношиц вапно, писок, малтер, воду, млєко, вайца. У рукох, у мехох, у поньвичкох... Векши каменї на носилкох по двоме, ище векши по штирме... Требало зоз статком вицагнуц, вивесц и винєсц древо, греди, штафли, лати, дески, шиндру. Правиц малтер и шицко виношиц на алаши и додавац муляром.

 

Патрел сом филми-спектакли дзе раби будую пирамиди, з камених блокох складаю здания, алє сом нє видзел анї єден филм, та анї єден малюнок як нашо предки на верх брегох будую кральовски и пански замки. Нє видзел сом їх трапезу, корбачи цо их вицинаю, кирвави руки, гладни дзецински очи, їх напухнути брухи од гладу, як з кирвавима руками ноша каменє. Нє народзел ше ище таки редитель, та анї донатор же би зоз своїм пенєжом воскреснул и препородзел дух нєшкайшому модерному и розкошному швету и представел му найвелїчезнєйше рабске дїло Русинох Горнїци! У правдивим шветлє указал народну моц, як и улогу и значенє карпатских замкох-твердиньох!

Муриска дакедишнїх замкох нєшка найправдивши, найвекши и найвисши карпатски памятнїки-обелиски, цо ше до хмарох спинаю символизуюци зной, трапезу и силу руского єства! Нє лєгко було рабом у Єгипту, алє їм писок бул помоцнїк. Вон им бул скела. Нашо предки ше до брега пешо по серпентинох пендрали, ношели терху, гнати, мордовани, корбачовани...

 

На Горнїци давен-давни замки, а нєшка муриска нїхто у терашнєй хвильки нє будзе ратовац. Анї их нє треба ратовац! Най стоя тоти пекельни руїни запатрени до нєба! Їх будовательом, а нашим давен-давним предком, тиж єдина надїя була погляд до нєба з молитву на устох, з молбу же би ше Бог змиловал. Застановел будованя, оправяня и доправяня и дал розума кральом и маґнатом.

Так и було.

После штиристо-пейцсто рокох змудрел цар у Бечу и 1715. року розказал розваляц тоти виковни пански сотонски гнїзда, цемнїци и шибенїци. По нєшка остали зачувани лєм три Мукачевски замок и Ужгородски замок на Закарпатю и замок Красна гирка при Рожняви у Словацкей. А лєм на Пряшовщини у свой час було 94 замки и 166 камени палати.

 

Ми, бачванско-сримски Руснаци, тераз у ХХІ сторочу, у швидким авту по модерних драгох дакедишнього руского пространства, стретаме ше з нєшкайшима потомками наших заєднїцких предкох. Стретаме ше, приповедаме, ошвижуєме памятки и спознаваме вигварени и записани народни прекази, бо з гевтих найдавнєйших часох барз мало єст писаного шлїду. Ту на першим месце спознаня о жемних и камених замкох, їх будованю, улоги, доцильносци, зною, трапеню, народним церпеню и страданю.

 

 

Невицки замок, М. Жирош, др Н. Новта (септембер 2008. року)

 

У чаше приходу Мадярох на Горнїцу (Закарпатє) уж було замки, алє нє були камени. Були руски, славянски, лєм зоз жеми и древа, а служели як одбранбени места, фортификацийни обєкти за ратунок и одуперанє вонкашньому нєприятельови. Камени замки на Горнїци починаю ше интензивнєйше будовац после Монґолскей навали (1241-1242). Вони найскорей будовани на местох скорейших жемових городищох, фортецийох. Мадярски краль Бела IV, пре страх од нових татарских нападох розказал з каменьом помоцнїц иснуюци замки, бо ше лєм вони указали як найбезпечнєйши.

Краль Бела IV роздзелєл маґнатом остатнї кральовски жеми и поволал вельо цудзинцох до Мадярскей. Пришли нємецки ґрофове зоз Тиролу и Баварскей, а познєйше зоз Карлом Робертом пришли Италиянє Друґети, Румунє Драґ и Валк и велї други. На тот способ цала Горнїца (Историйне Закарпатє) прешло до рукох цудзих феудалцох. Вельки поверхносци жеми були даровани и латинскому духовенству: епископством и манастиром. Бела IV дошлєбодзел же би и найвекши феудални жемни панове (маґнати), шветовни и духовни, а и манастири будовали свойо замки. После таких кральовских розказох и дошлєбодзеньох зявйовали ше замки як печарки после дижджу. Настали роки найвекшей рускей трапези, страданьох... О Хустским замку и замку Капушани при Пряшове єст документи зоз 1248. року.

Спомнєме и шлїдуюци замки и приблїжни роки їх будованя: Виноградски (1278), Вишкивски (1281), Мукачевски, Ужгородски, Горнянски, Винянски при Михайловцох (1345), Невицки (1345), Гумене (1322), Сечовци (1447), Требишов (1430), Стропков (1245), Токай (1412), Шариски (початок 13. вику), Маковицки (1242) и велї, велї други. Замки будавали и латински монахи рижних менох (чинох), наприклад Темпларе при Бардейове (1312), у Градиску (1200), Хмельове (1212), Жегня (1312) и други. Чи праве теди шицки направени кед ше першираз споминаю, нє знаме.

Познате, медзитим, же су правени по кральовским розказу, же у їх будованю участвовал цали народ и же руски народ зношел найвекшу терху. Знаме тиж же тоти камени замки и познєйше камени палати место народного ратованя постали, насампредз, пански гнїзда, найстрашнєйши и найомерженши пански будовиска з котрих нєпреривно грожела опасносц. У нїх ше скривало панство под час войнох и народних повстаньох, ту ше судзело и карало подданих, ту окончовани смертельни кари, подданим розказована панщина, одредзовани обовязки у зарну, статку, обовязки у вирабяню стварох за пански потреби гвозди, подкови, ложки, миски, корита, гордови, зварки, лопати, шиндра...

 

Замки мали двойнїсту функцию охрану од вонкашнього нєприятеля и обезпечованє порядного живота панства и послуги. У ствари, у замку було два замки вонкашнї и нукашнї и обидва мали охранєбну систему. Груби, високи и моцни вонкашнї муриска, вонкашнї гаци и рови, по можлївосци ше полнєли з воду лєбо були на прикрих брегових верхох, обєкти за стражу и войско, дзвигаюци мост, капуру и нукашню часц, зоз охранєбнима ровами и мурами, кулами-турнями, хижами за пребуванє панских фамилийох, госцох и послуги, сали за розвагу, госцини, вешеля. У тей нукашнєй часци була и каплїчка з духовнїком панскей вири, комори зоз животнима намирнїцами, пиньвици за напой, а з пиньвицох водзели тайни поджемни конки (катакомби) за виход и сцеканє зоз твердинї у крайнєй нужди.

Муриска Ракоцийового замка-каштеля у Шарошпотоку (септембер 2008. року)

 

За своїх панох, князох, маґнатох, ґрофох, велможох, деспотох, попри палатох, замки представяли центри власци, дзе пребувал пан-власнїк, капетан замка, управитель доминиї (маєтку), администрация управна власц котра ше старала о сполньованю феудалних обовязкох подданих спрам панства. Тиж у замкох, бо их єден маґнат мал вецей, вше, лєбо з часу на час, жила и його фамилия.

Краль як верховни пан розполагал зоз замками. Спрам заслугох додзельовал их вирним маґнатом, а кед го вони зрадзели, брал их и додзельовал другим. У замкох жили лєбо пребували жупанє, управителє жупанийох лєбо комитатох. Федор Корятович єден час бул жупан трох жупанийох: Ужгородскей, Береговскей и Шаришскей, а под його власцу були Ужгородски, Мукачевски и Маковицки замок. Князовска резиденция му була у Мукачевским замку.

Велї роки зоз Мукачевским замком пановали Ракоцийовци, Илона Зринї го храбро бранєла и одуперала ше австрийскому царскому войску. Мукачевски замок за цали час народноошлєбодительней войни (1703-1711) бул шедзиско повстанїкох Ференца II Ракоция.

У замкох орґанизоване розкошне пребуванє феудалней шляхти, було тих цо розказую и тих цо слухаю и вивершую розкази, тих цо ше госца, вешеля, алє и тих цо гладую и лєжа у цемнїцох.

У замкох були и вирски храми, алє и цемнїци, справи и просториї за мученє, та и шибенїци.

 

Замки и палати були, най так повеме, места дзе пребувала шляхта. Ґу замком ше причишльовала обрабяца жем, лєси, рики, городи, валали и людзе. Замки отримовал народ прейґ своїх феудалних обовязкох у пенєжу, роботи и продуктох.

 

Мукачевски замок

 

У Мукачевски замку 15. юния 1682. року була свадзба княза Имреа Текелия зоз Илону Зринї (млоди мал 25, а млода 39 роки). Свадзба тирвала 8 днї. На свадзбу и вигосцованє госцох пририхтани розлични єдла, заклани 10 тлусти воли, 36 целята, 20 швинї, 80 овци, 4 єленї, 10 сарняки, 6 дзиви швинї, 2 сарнї, 50 фазани, 160 ярабици, 250 препилки, 20 тузоки, 20 гуски, 70 пульки, 120 качки, 150 вишкопени когути, 160 голуби, 8 мажи риби, 200 мажи муки, 50 мажи меду и цукру, 130 гордови червеного и 150 гордови билого вина, 40 гордови пива и 25 мали гордови польскей водки. Шицко тото обезпечели и привезли до замку подярмени и експлоатовани селянє.

Потим як обновел замок Имре Текели окончел попис Мукачевского маєтку. У тим чаше у нїм було седем управи, у їх составе 1 578 селянски ґаздовста, 235 бирешох, слугох, 144 ремеселнїкох итд. Жительство доминиї мало вельки обовязки. Од жеми рочнє требало обезпечиц 1 278 форинти, од городох 2 600, од заклатого статку 320 форинти, од карчмох 3 482 форинти... Крем пенєжней ововязки, 7 управителє доминиї рочнє до замку мали обезпечиц 487 гордови вина, 2 488 кабли зарна, 847 кочи шена, 800 скори з лїшкох и цали приход зоз Шелестовского желєзно-обрабяцкого центру итд.

Имре Текели запровадзел розкошни князовски двор. У замку було 313 особи послуги и 239 особи замковей ґарди. На отримованє того двора рочнє трошене 15 770 форинти. Окрем тих видаткох Имре Текели трошел и на войско (8 пуки) 79 300 форинти, котре було звонка Мукачевского замку.

*

Меняли ше власнїки замкох. Вирни кральом их доставали нє вирни трацели. Трацели замки и вельки поверхносци обрабяцей жеми, лєси, городи и валали. И свой поддани руски народ.

 

(Календар 2009, Нови Сад Руски Керестур, 2008)

 

 

Початок :: Početak :: Home