БАЧВАНСКО-СРИМСКИ РУСНАЦИ ДОМА И У ШВЕЦЕ (17452001), VII. том Сообщеня и реферати, Драгописи и есеї и Статї и розправи, НВУ Руске слово, Нови Сад, 2008, 500 боки, тираж 350 прикладнїки.

Прегляд змисту: Уводне слово М. Жирош (78) ; Слово рецензентох Ш. Гудак Руснаци єден народ котри зоз своїм єством уткани до историї велїх других народох, а у сущносци нє ма свою историю (910) ; Дю. Латяк Окремне интересованє читача заслужую есеїстични огляднуца на давну прешлосц наших предкох у крайох дзе дакеди жили (1112).

I. СООБЩЕНЯ И СТУДИЇ (13) ; Змист (15) ; Три миґрациї Русинох до крайох нєшкайшей СФРЮ (1724) ; Бaчвaнско-сримски Руснaци домa и у швеце (17452005) (2533) ; Керестурски пароxиянє и горнї руски краї (3449) ; Знанє о своїм єстве фундамент нациналного идентитета и интеґритета (5058) Образованє и виxованє припаднїкоx националниx меншиноx у дияспори, на прикладзе Русиноx и Українцоx у СРЮ и Републики Горватскей (5974) ; Школа и образованє Руснацох у Новим Садзе (7594) Южни зaряшски пoгляд нa Пoдкaрпaтску Рус (95101) ; Александер Дуxнович и югославянски Русини (102108) Руснаци у Шидзе и борба за управну самостойносц (109115) ; Др Г. Костельник Миґрация Русиноx/Руснацоx и одxод до Америки (116129) ; Фестивал култури Руснацох и Українцох Червена ружа на габох Радио Нового Саду (130145) ; Фестивал култури Руснацох и Українцох Червена ружа на екранох Телевизиї Нови Сад (146149) ; Нашо новинарство у преси, радию и на телевизиї (150160) ; Публицистична творчосц при Руснацох (161172).

II. ДРАГОПИСИ И ЕСЕЇ (1) ; Змист (3) ; Наша Горнїца, цудзи историї, знєважена руска значносц (511) ; Княз Лаборец, Земплин, рижнородни памятки (1224) ; Чирянє рускей Атлантиди, вирски войни, однародзованє (2532) ; Потисє, Анастазия, Русини (3338) ; Дарованє Горнїци, карпатски замки, руска трапеза (3946) ; Невицки замок, Лемкивска садиба, унук Михайло (4753) ; Повстаня, маґнатски войни, сцеканя (5461) ; Богородицово слизи, Потисє, Русини (6266) Карпатски церкви, руска вира, охрана руского єства (6772) ; Мукачевски замок, Михайло Ковач, Штефан Гудак (7378) ; Филкогаза, др Иштван Удвари, Андрий Лешко (7989) ; Микола Шугай, Иван Олбрахт, Колочава (90102) ; Василь Пагиря, Василь Ґренджа-Донски, рика Латорица (103107) ; Фестивал у Кривянох, Ян Лазорик, памятки (108116) ; Рудабанячка, Михал Ердеши, народне забуванє (117130) ; Горянска ротунда, куруци, Михал Жирош (131139) ; Оаза мира, мриї черегатски и карпатски (140145) ; Бока Которска, Баошичи, Бачванско-сримски Руснаци 146151) ; Хронолоґийни прегляд подїйох з историї Горнїци (152158) ; Похаснована литература при писаню драгописох и есейох (159160).

III. СТАТЇ И РОЗПРАВИ (1) ; Змист (3) ; Зменшованє руского жительства у Сербиї и Горватскей (540) ; Образовна структура Русинох на початку трецого милениюма (4162) ; Образованє на руским язику, руске єство и руски дух (6383) ; Нєобxодне видац ювилейне виданє моноґрафиї о стредньошколским образованю по руски (8488) ; Русини, миґрациї, асимилация, презвиска, бешеда (89108) ; Руске викладне видавнїцтво у виртуалним швеце (109117) ; Радио и нашо радио новинарство (118132) ; Панска карчма у Руским Керестуре (133148) ; Нєзачуване, або затераз затрацене благо Червеней ружи (149159) ; Читаюци Руске слово, Мак 160162) ; ЗМИСТ (163164).

 

Рецензиї и одгуки:

Гудак, Штефан: IV Библиоґрафия под ...

Латяк, Дюра: IV Библиоґрафия под ...

 

 

ГУДАК, Штефан

 

РУСНАЦИ ЄДЕН НАРОД КОТРИ ЗОЗ СВОЇМ ЄСТВОМ УТКАНИ ДО ИСТОРИЇ ВЕЛЇХ ДРУГИХ НАРОДОХ, А У СУЩНОСЦИ НЄ МА СВОЮ ИСТОРИЮ

(Рецензия, виводи)

 

Автор читачови котри го чита зоз увагу отвера очи же би упознал себе, як єден народ, котри зоз своїм єством уткани до историї велїх других народох, а у сущносци нє ма свою историю. Читачови ше саме по себе постави питанє: дзе Руснаков дом?!... Автор здумал красни наслов, кед почал тоту вельку роботу (...Руснаци дома и у швеце.), а кед роботу приведол ґу самому концу, зоз наслова би цалком оправдано требало вируциц слова Руснаци дома, бо вони нє маю дом, Руснаци би поправдзе нє були нєшка дома анї там дзе им стварно їх дом, и як констатовал вельки Костельник: ...одкеди нашо Руснаци жию у Бачкей, одцудзели ше вони од других Руснацох, у вельким руским народзе постали вони окремна грана. На новим своїм обиталищу, у нових приликох виробели себе нови характер, нови способ живота у обичайох, у ґаздованю, у єдлу, у облєчиву. А и язик їх постал їх власни, котри нїкому нє припада лєм їм... (др. Г. Костельник: LIBER MEMORABILIUM грекокатолїцкей парохиї Бачкерестурскей, Нови Сад, 1998, 4), значи, на своєй историйней драги страцели вони мено, язик, пременовали конфесию, з єдним словом вони ше сами оддзелюю од других Руснацох (Ибид.).

Мирон Жирош ше нє задоволює зоз таким упросценим толкованьом историйних цекох яки провадзели руски народ. Намагаюци ше вимкнуц крипацтву, Руснаци ше находза у тирвацей психози селєня, а тот факт онєможлївює нормални розвой його ортоґенези. Вшадзи дзе ше му удало на кратки час склонїц, вше у улоги париї, трапени зоз худобством и гладом, перши на мети пандемийох, яки гарали по Стреднєй Европи, Руснаци мушели пристац жиц на окраїскох (подводних жемох, пустарох) же би зоз блата и ритох, зоз чежку роботу будовали свою Аркадию. Драгом трацели часц себе, а прилапйовали цудзи уплїви.

Мирон Жирош препутовал на дзешатки тисячи километри зоз нотесом у руки и маґнетофоном на плєцу, же би однял од забуца живот, материялне змаганє и роботу на розвою културно-просвитного уровня тей гарсточки нашого народу вонка зоз його виковного животного амбиєнта стреднєевропского карпатского ареалу у новим стредку, на югу Панониї. Резултат його роботи 5 друковани кнїжки, котри уж у предаваню, а нєодлуга буду видруковани ище штири кнїжки, котри можем препоручиц гевтому читачови котри сце дацо вецей дознац о себе и народу ґу котрому припада.

Всестрано образовани, насампредз, зоз глїбоким познаваньом материї котру обробює зробел єдну вельку роботу, котра уж замеркована у наукових кругох и без котрей нє годна прейсц анї єдна, нє лєм история руского народу у дияспори, алє и шицки науки котри ю подпомагаюци провадза.

 

(Гудак, Штефан: IV Библиоґрафия под ...)

 

 

ЛАТЯК, Дюра

 

ОКРЕМНЕ ИНТЕРЕСОВАНЄ ЧИТАЧА ЗАСЛУЖУЮ ЕСЕЇСТИЧНИ ОГЛЯДНУЦА НА ДАВНУ ПРЕШЛОСЦ НАШИХ ПРЕДКОХ У КРАЙОХ ДЗЕ ДАКЕДИ ЖИЛИ

(Рецензия, виводи)

 

Седми том проєкта Мирона Жироша под назву Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце представя систематизовани написи яки автор уж з єдней часци даґдзе обнародовал або друковал, и тераз, позберани до єдного тому, руцаю нове шветло на спомнути цалосни авторов проєкт.

У седмим тому облапени Жирошово науково сообщеня и реферати, пречитани на вецей наукових сходох у Руским Керестуре, Новим Садзе, Шидзе, алє и у Горватскей (Вуковар), Мадярскей (Будапешт), України (Ужгород) и Словацкей (Пряшов). Попри тим, ту понукнути и авторово студиї, драгописи, есеї и вибрани статї и розправи котри ше одноша на общи проєкт, або го у дачим дополнюю. Окремне интересованє читача заслужую авторово есеїстични огляднуца на давну прешлосц наших предкох у крайох дзе дакеди жили. Тоти есеїстични огляднуца буду окреме цикави гевтим читачом котри нє мали нагоду подробнєйше упознац давнєйшу историю наших предкох на територийох дзе вони дакеди жили, упознац причини котри их нагнали же би ше приселєли до крайох у котрих нєшка жию їх потомки. А то, як знаме, нєшка нє лєм Бачка, Срим и Славония, то єст териториї нєшкайших державох Сербиї, Горватскей и Босни и Герцеґовини, алє и у Нємецкей, Канади, Зєдинєних Державох Америки, Австралиї, на Новим Зеланду, та аж и на южноамерицким и африцким континенту.

Треба ту спомнуц и авторову застараносц за дальшу судьбу рускей националней заєднїци на тих просторох, чия ше численосц з рока на рок зменшує и вше баржей траци свойо национални характеристики под природним вплївом културних здобуткох зоз свойого окруженя и експанзию здобуткох яки зоз собу приноши обща ґлобализация.

Наздавайме ше же Жирошово апели поможу читачови голєм часточно ше одупрец пошвидшаним асимилацийним процесом у яких ше нєшка находза нашо млади поколєня.

Уж сам спомнути змист седмого тома указує же зоз нїм автор закончує тот свой обсяжни проєкт, чия реализация тирвала блїзко штири децениї и заслужує найвисшу похвалу. Доказує то и факт же Мирон Жирош уж при половки реализациї того проєкта достал припознанє високей науковей институциї Наукового товариства Шевченко, котра го прияла до свойого членства.

 

(ЛАТЯК, Дюра: IV Библиоґрафия под ...)

 

 

 

 

Початок :: Početak :: Home