Семе — не крад, бо...
- Йой, такі ем змучений, з охотом люг бым спати - а ту треба ити на ніч за Горбок, бо дикы компері рыют. Як не допильную, то знищат доцна.
- Ой, бідаку, не выспиш ся, а заран раніцько, зас мусиш ити на Чершлю. Бодай тоты дикы повыздыхали - рекла Пайза.
- Гм, трудно, што зробиш, треба ити вартувати - повів ґазда якбы сам до себе, вдів гуню и пішов стежком за Горбок.
Ваньо быв хлопина невеликій и худий, але зато спрытний и зарадний. Як вышов за Горбок, то обышов вколо своі стаі комперів, але дикых свипь наразі не было. Зараз за комперями сусід мав луку, котра была юж скошена, а сіно складено в копы. Ваньо сів коло кіпкы, выняв з кышені гунькы дуганчак, скрутив цигаря и закурив. Ніч была тепла, місяц ищы не зышов, але небо было засіяне ясныма звіздами. По выкуріню цигаря, Ваньови зачало ся дримати. Не думав долго. Перекстив ся, посмотрив на ясне веретено Молочной дорогы, од котрой одорвала ся єдна звізда и перерізала пів неба, закопав ся в кіпку, и змордуваний тяжком роботом твердо заснув.
Але не спав Митро Хрунь, тот што ма хыжу за потоком коло выгона.
Митро вышов з хыжы помаленькы и позерав на бокы, чи го дахто не видит. Але люде в селі спали, лем де-негде чути было галканя псів. Він псів ся не бояв и потихіцькы ишов в сторону Горбка, тримаючы в руці довгий мотуз.
Но, не подумайте собі, же Митро, не дай Боже, хотів ся на тім мотузі вішати - о ніт. 3 ним юж так зле не было. 3 Митра лем быв такій чловек, што любив собі часом докрасти. Уважав, же што вкраде - не купит. На ярмаку в Ґрибові, наприклад, все дашто "потягнув". Переважні жыдім, што мали густо уставляны крамы зо всяком всячыном. "Не платив" то за шапку, то за скору на керпці або за молоток. Раз єм відів як Митро "виторгував" косу. Пробував єй на згынаня, и на глас, бренкав ньом по каміню, приставляв до уха чи добрі дзвонит, а як ся жыд обернув до єдной бабы, котра хотіла купити серп, товды Митра якбы здуло з торговиці.
Так было на ярмаку. В селі, Митро любив вкрасти то даке дровно з ліса (жебы ход з паньского або з кляшторного, то Бог з ним, але він крав, де попало), то зас капусту прорідив дакому, як были юж тверды и гарды головкы.
Тым разом Митро Хрунь йшов з мотузом, сіна вкрасти. А хлоп з него быв тугий, добрі збудуваний, за своє - як то пові дают - потрафив выстояти, лем, же мав тоту єдну не барз гарду привычку - любив красти.
Отже підышов без перешкід за Горбок, де были кіпкы Ваньового сусіда - Лешка Боднаря. Скоро розтягнув мотуз и накотив на нього більше півкіпка сіна, звязав го міцно, двигнув на плечы и понюс до села.
...Ваньо спав. Снило ся му, же скотив ся з высокой горы и не може ся затримати, лем летит деси в пропаст, як тота звізда, што одорвала ся од Молочной дорогы. Коли ся обудив зігритий, чує, же чымси так стиснений, не може ся рушыти. До того штоси так ним колыше, якбы го сам чорт нюс на своім хырбеті. Волося на голові ся му зіжыло зо страху, и юж хотів кричати ратунку, але дав спокій, бо почув, же під ним штоси сапит и стуче.
- О Боже, мене несут, вкрали мя разом зо сіном -додумав ся Ваньо и постановив тихо чекати, што буде дале. Чув, же несут го перез якысы крякы, бо голузя смыкало по сіні. Нарешті скрипнули ворота, и Ваньом, разом зо сіном гепнуло о землю, аж му дыханя заперло.
- Йой, Митре, та ты цілу кіпку принюс? Уважав быс на себе, деж такій тягар нараз двигати - докірливим шептом озвала ся Настя, Митрова жена, котра перед хвилином отворила ворота од боіска.
- Ех - тфууу! - одсапнув Митро - тяжке, ищы не дост сухе
- одрюк и розвязав мотуз.
- Принес Насто вилы - подаш мі сіно на плянтро, треба го зараз розшмарити по поді, бо ся запарит.
Митро поліз на під по скрипливій драбині, а Наста в кут боіска глядати поомацкы вил до сіна.
- Но, тепер треба втікати, бо ищы мя ту вилами пробют -подумав Ваньо и вымотав ся зо сіна. На колінах и на руках порачкував до воріт, а потім як серна, махнув в зароснений кряками потік.
- Йой! Матко Боска! - крикнула Наста. - Митре, та ты певно вовка принюс, бо таке якысе выскочыло зо сіна и шурнуло в крякы.
Return to Lemkos Home Page
Document Information
Document URL: http://lemko.org/lemko/kuziak/7.html
E-mail: walter@lemko.org
Copyright ® LVProductions
|
LV Productions 3923 Washington Street Kensington MD 20895-3934 USA |
Originally Composed: March 23, 2001
Date last modified: