Найліпшы мльинці з Высокого Маґурича
Были зас такы, што вырабляли кресты, нагробкы, капличкы и ріжны фіґуркы. Брусы і дурбакы до остріня кос и серпів вырабляли лем на власны потребы. Продажем тых выробів (брусів, дурбаків) дост масово занимали ся лемкы сусіднього села Фолюша.
Камін на своі выробы бортняне выдобывали з ріжных місц. Найліпший камін на млинці, быв на убочы горы - Высокій Магурич. Там каміняре спільно розкопали еден бік горы и выдобывали одтамаль камін. Зас з другой стороны Бортного -на Мохначох и Корнуті, быв камін гірший. Робили з нього млинці дакотры каміняре з Бодаків (сусіднє село), але тот камін быв за мягкій, а млинці з нього зроблены скоро ся стерали. Надавав ся він добрі на выробы крестів, нагробків и яко будівельний матеріял. Коло Высокого Маґурича, стоіт друга менша гора -Малий (Низкій) Магурич. але камін там быв подібний, як на Корнуті. Так вшыткы добрі знали, же найліпше меле млинец, роблений з каменя з Высокого Маґурича.
Раз деси під осін бортняньскій каміняр, Гриц, поїхав до Грибова продати млинці. На торгу підышов до него якысий поляк, и хоче купити жорна, але звідує ся, ци він з Бортного.
- Є, та з Бортного - одповідат Гриц. - Та видиш табличку на возі, та си прочытай?
Хлоп поздрів на табличку и повідат юж сьмілівше:
- Но, я бым купив жорна, але жебы были з Маґурича, бо я єм чув, же то найліпший камін.
- Но, певно, же тот млинец з Маґурича - одрюк Гриц. -Посмотр якій твердий?
Гриц вхопив шыроке долото до каміня и кыянку (два кілограмовий молот), бив ньом в тото долото, але тримав так спрытно, боком, жебы не ушкодити жорновий камін.
- Смот ся, як іскры летяг - кричав Гриц і прав по долоті. - Такого каменя нигде не найдеш! Купуй, бо то добра оказия!
- Але, повічте майстер правду - збитий з пантелыка хлоп ищы не барз вірив - але повічте, ци напевно з Маґурича тот камін?
- Та з Магурича, верабоже - Гриц шмарив шапку о землю, жебы потвердити слова. - Присясто Боже, же з Магурича, та жебым так зараз здох, коли не бесідую правду!
- Но, юж добрі, добрі ґаздо, не проклинайте, я вам вірю -и хлоп вклав жорна на свій віз, заплатив і поіхав домів.
Деси на яр, тот сам поляк стрітив в Грибові иншого каміняря якій приїхав з Бортного, и почав нарікати, як то го еден з камінярів ошукав. ]
- Повічте, тому Грицови, жебы го Бог скарав за його жорна. Они ся з дня на ден меншают, а мукы прибыват. Тоты жорна, і юж такы як адзимка, а в хлібі тільо піску з того каменя, и так тріщыт в зубах, же най шлаг трафит! А так ся божыв, присігав, кляв ся, же тот камін з Маґурича. А брехав так як пес. Бодай здох!
Товды тот другий каміняр, Штефан, пояснив полякови, єе Гриц не брехав, а бесідував правду, бо фактычно брав він камін з Маґурича, лем не з Высокого, а Малого.
- Ага, то така коломыйка. Но, але не уцтиві зо мном ваш Гриц поступив - не давав за выграну хлоп - бо продав мі такы жорна, же іх добрыма зубами мож бы надгрызти. А заплатив єм му добрі!
- Трудно - одрюк Штефан. - Каждий продає - як знає. Твій сусід, од котрого купив єм корову, тіж кляв ся, же тювна, а она тото теля хыбаль в рогах мала. Ялова была! Мусів єм продати, и стратив тридцет злотых. То ищы барже нечесне, як твоя справа з Грицом.
- Є, та правда, правда - одповів завстыджений хлоп. - Но, то будте здрави. Тепер юж добрі затямлю, же треба такы жорна купувати, котры сут зроблены з каменя з Высокого Магурича.
Return to Lemkos Home Page
Document Information
Document URL: http://lemko.org/lemko/kuziak/15.html
E-mail: walter@lemko.org
Copyright ® LV Productions, Ltd.
|
LV Productions 3923 Washington Street Kensington MD 20895-3934 USA |
Originally Composed: March 23, 2001
Date last modified: